Як пишуть Українські новини, про це розказали експерти, опитані виданням Gazeta UA.
За час війни мережа об’єктів охорони здоров’я зазнала суттєвих втрат: 218 лікарень та амбулаторних закладів пошкоджено чи зруйновано, загальна чисельність ворожих атак на українську систему охорони здоров’я сягнула 707 інцидентів. Діючі об’єкти медичної інфраструктури зазнають безпрецедентного напливу пацієнтів: 6,48 млн внутрішньо переміщених осіб шукають медичної допомоги на новому місці проживання.
"Навряд чи потрібно відбудовувати всі медичні заклади, які працювали до початку повномасштабного вторгнення… …Якісна медицина – це не про кількість лікарняних ліжок чи наявність будинку, на якому написано "лікарня". Лікує сучасне медичне обладнання та технології, доказові призначення, медикаменти, лікарі-професіонали з досвідом. У післявоєнній відбудові потрібно орієнтуватися на створення медичних закладів за сучасними європейськими проєктами, а не просто відновлювати зруйновані будівлі", — розказала Юлія Брикульська, голова громадської організації "Медичні лідери".
Міжнародна правозахисна організація Physicians for Human Rights у своєму звіті по Україні зазначає, що "у деяких містах так чи інакше постраждали майже всі медичні заклади. У 10 областях 48 лікарень були багаторазово обстріляні. Такий масштаб руйнувань спричинив серйозні проблеми у доступі до медичних послуг". Всесвітня організація охорони здоров’я так описує руйнівні наслідки війни для української медицини: "Ключові медичні послуги стають все більш недоступними". І додає, що найбільш вразливими виявились люди в зонах окупації й активних бойових дій і внутрішньо переміщені особи.
На переконання Юлії Брикульської, до медичної реформи потрібно активніше залучати приватний сектор, особливо з урахуванням потреб воєнного часу. "Якщо говорити про високоспеціалізовану медичну допомогу: поранення військових, реабілітація, оперативні втручання – повертаємося до питання грошей. Вартість послуг, яку оплачує Національна служба здоров'я України (НСЗУ), для великих приватних медичних закладів, на жаль, наразі не є конкурентною. Комунальні медзаклади покривають витрати на комунальні послуги, обладнання та технології коштом місцевих бюджетів, іноді центрального. Приватні заклади роблять це власним коштом, тому конкуренція не є справедливою. НСЗУ в формуванні вартості медичних послуг виходить із бюджету, який закладений на сферу охорони здоров’я. Останній, очевидно, не є достатнім. Він має наближатись до 5 відсотків ВВП країни. У 2022 році цей показник наближався до 3 відсотків. Для залучення приватного медичного сектору до розширення співпраці з НСЗУ може бути перспективним введення співоплати пацієнтів", – додає Брикульська.
Очільниця ГО "Медичні лідери" також вважає, що Україні взаємодія держави з приватним медичним сектором принесе багато користі: люди зможуть отримати якісну медичну допомогу, а держава заощадить кошти, які можна спрямувати на покращення медичних послуг. Окрім того, взаємодія державної та приватної медицини допоможе Україні отримати кошти західних партнерів на повоєнний розвиток системи охорони здоров’я. Адже головна вимога донорів до отримувачів коштів — прозорість їхнього розподілу й ефективність використання, чим не завжди може похвалитись державна медицина.
