РБК-Україна докладніше розповідає про ці зміни.
Хто міг служити лише за місцем проживання
Попередня редакція закону про мобілізацію визначала перелік категорій військовозобов'язаних, які можуть служити лише за місцем проживання. Усі вони були зазначені у ст. 23, яка стосувалася відстрочки від призову.
До таких осіб належали:
- жінки та чоловіки, у яких троє та більше дітей до 18 років
- батьки-одинаки, які самостійно виховують дитину (дітей) до 18 років
- опікуни та прийомні батьки дитини з інвалідністю до 18 років
- опікуни та прийомні батьки дітей з тяжкими захворюваннями
- жінки та чоловіки з неповнолітньою дитиною І чи ІІ групи інвалідності
- опікуни та прийомні батьки дітей-сиріт віком до 18 років
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками чи дружини (чоловіка)
- ті, у кого дружина (чоловік) має інвалідність та/або один зі своїх батьків (батьків подружжя) з числа має інвалідність І чи ІІ групи
- опікуни недієздатної особи з інвалідністю; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи; особою з інвалідністю II групи або за особою, яка потребує постійного догляду
- жінки та чоловіки з дитиною до 18 років, у яких чоловік (дружина) проходить військову службу
Згідно з попередньою редакцією закону про мобілізацію, вищеперелічені категорії та особи з інвалідністю на час воєнного стану могли бути призвані на службу лише за їх згодою та лише за місцем проживання.
Якщо особа на момент мобілізації не належала до цих категорій, але з часом обставини змінилися, то вона могла подати заяву про переведення. Для цього треба було подати документи, що підтверджують необхідність зміни місця служби.
Що змінилося з новим законом про мобілізацію
Чинна редакція ст. 23 уточнює деякі моменти щодо військовозобов'язаних із правом на відстрочку.
Зокрема, додано особи, які мають дружину (чоловіка) з осіб з інвалідністю III групи внаслідок онкозахворювання, відсутності кінцівки, кисті руки, стопи, одного з парних органів, внаслідок психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Крім того, право на відстрочку є у членів сім'ї другого ступеня спорідненості людини з інвалідністю І або ІІ групи, які зайняті постійним доглядом (за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня спорідненості). Необхідність постійного догляду встановлюється комісією під час заснування охорони здоров'я. Норма також поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення, якщо немає першої та другої.
Згідно із законом, ці категорії на додаток до вищевказаних, а також особи з інвалідністю на період воєнного стану можуть бути прийняті на службу по контракту. Формулювання "тільки за місцем проживання" більше немає.
Що кажуть у Міноборони про службу за місцем проживання
РБК-Україна звернулося до Міністерства оборони за роз'ясненням, чи є якісь підстави для проходження служби лише за місцем проживання, можливо, зазначені в інших нормативних актах.
У відповіді на запит йдеться про те, що громадяни України, які оформили відстрочку, відповідно до вимог ст. 23 закону про мобілізацію, можуть вступити на військову службу виключно за власним бажанням, уклавши відповідний контракт.
"При цьому віднині місце проходження військової служби таких громадян може не співпадати з місцем їх проживання, як це передбачалося попередньою редакцією вищевказаної статті закону", - відповіли в Міноборони.
