Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Один з ключових елементів нашої Стратегії - це освіта. Це набуття з самого раннього віку, зі шкільних та студентських лав, та й взагалі дорослими громадянами, розуміння того, як треба, і важливо поводитися в сучасному інформаційному світі. Які джерела інформації можуть бути прийняті за об'єктивні, та за якими ознаками видають спотворену інформацію... Стратегія медіаграмотності передбачає також низку заходів, спрямованих на поширення аудіовізуального, пропагандистського в доброму розумінні цього слова контенту, а саме показувати людям, що небайдужість до інформації є запорукою їхньої безпеки. Під час війни це має особливо велике значення", - сказав під час презентації т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ наголосила, що робота над Стратегією велася не один рік.
За її словами, під час формування викликів, і пропозицій щодо боротьби з дезінформацією МКІП користувалося досвідом інших країн - Фінляндії, Швеції, Америки та Ірландії.
"Ми переконані, що знань та навичок замало, слід на практиці розуміти, як їх застосовувати. І тут ми використали фінський досвід, де охоплюються всі компетентності: інформаційна, медійна, цифрова. Разом всі ці компетентності можна назвати мультиграмотністю. Тому ми намагалися відобразити все це в нашій Стратегії", - сказала Красноступ.
Вона додала, що Стратегія в першу чергу спрямована на те, щоб населення могло протидіяти дезінформації рф, і це допоможе наблизити нашу перемогу.
Керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» МКІП Ольга Кравченко зазначила, що важливо сприяти ініціативам з розвитку медіаграмотності в таких секторах культури як видавнича справа, кіно, музейництво, суспільні медіа тощо. Крім того, необхідно розробити єдину систему мапування ініціатив з медіаграмотності, яка враховує локальний контекст та постійно оновлюється.
"Ми невід'ємно пов'язуємо розвиток медіаграмотності з європейською інтеграцією, оскільки вважаємо, що навичка медіаграмотності допомагає людям більше брати участь у суспільному житті, брати участь у житті своєї громади, селища, містечка, і таким чином покращувати своє життя, а також життя оточуючих", - підкреслила Кравченко.
Заступник міністра культури та інформаційної політики України з європейської інтеграції Тарас Шевченко окреслив цілі Стратегії: системна координація розвитку медіаграмотності в Україні забезпечує комплексний підхід та залучення всіх зацікавлених сторін; українське суспільство стійке до дезінформаційних впливів; посилення відповідального ставлення медіа та лідерів думок до створення контенту, їхнє сприяння розвитку медіаграмотності; медіаграмотність сприймається як компетентність, що розвивається впродовж всього життя.
Захід організовано за підтримки Програми розвитку ООН.
