Завдяки преподобному Антонію Печерському – засновнику Києво-Печерської обителі та всім, хто поділяв його переконання, протягом століть створювався наш національний світогляд.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ, головною цінністю було бажання бути з Христом, – зазначив керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) сьогодні, у день свого небесного покровителя, під час урочистостей у Києво-Печерській лаврі.
«Завдяки преподобному Антонію та його сподвижникам, протягом століть створювалася ця візуально зрима архітектурна краса (Києво-Печерська Лавра та iнш., - ред.), до якої прагнуть з усього світу. Але найголовніше, що саме завдяки преподобному Антонію та всім, хто поділяв його переконання, протягом століть створювався наш національний світогляд: головною метою були не якісь другорядні устремління, але головною цінністю було бажання бути з Христом, щоб «в розум істини прийти» (1 Тим. 2:4). Прагнення саме до святості стало рисою нашого національного характеру», - зазначив митрополит Антоній.
Водночас владика додав, що «з появою монастирів на нашій землі, чернецтво стало маяком, який вказував духовному мандрівникові правильний шлях, щоб не розбиватися об рифи випробувань, спокус, але обов'язково досягти тихої та безтурботної пристані Царства Христового».
«У наше секулярне століття, коли все прагнення сучасної цивілізації налаштоване на те, щоб виховати в людині бажання всіляких чуттєвих насолод і задоволень, здається майже божевiльнiстю для деяких - не просто відмовитися від благ світу цього, але наскільки можливо ізолюватися від нього, сховатися в пустелі, непрохідних лісах закопатися в землю, піти в печеру», - навів приклад подвижників віри та благочестя владика Антоній.
Він підкреслив, що «саме це устремління, самознищення та самопожертви найкращих представників нашого православного народу, стало для нашої землі одночасно і сіллю i закваскою". Сiллю - бо зримі подвиги і як наслідок - святість хоча б малої кількості подвижників, зберігає від розкладання сотні, а може й тисячі їх сучасників. А закваскою - бо саме той iдеал, який став в основі багаторічних молитовних ночей, помірності, покаяння, смирення. Саме це є твердою основою для правильного розвитку майбутніх поколінь», - пояснив митрополит Антоній.
Також владика нагадав, що до спасіння покликані всі, без винятку.
«Бо Христос помер для кожного, хто народжується на цій землі. Але спасіння - це не мрійливість. Спасіння - це щоденна праця, це щоденна духовна боротьба за виживання, щоб не загинути тут на землі, але досягти Царства Христового. І тому для кожної людини, яка бореться за своє спасінея, найважливо завжди пам'ятати, що в справі спасіння трудиться не лише вона одна, а разом і Сам Бог, співпереживаючи перемогам і падінням, тому що шлях боротьби і шлях духовної війни складається не лише з одних перемог, але й складається і з поразок. Але для віруючої людини дуже важливо не залишитись у цьому стані падіння, а обов'язково повстати, щоб йти в майбутнє», - побажав кожному православному християнину митрополит Антоній.
