19:22

пятница,
21 февраля

Новости Фінанси Економіка

Націоналізація Полтавського ГЗК: крок до економічної справедливості чи удар по інвестиційній привабливості України?

20.02.2025 / 16:18
Україна стоїть на порозі потенційно визначального прецеденту у своїй економічній історії. Державне бюро розслідувань (ДБР) та Міністерство юстиції готують позов до Вищого антикорупційного суду щодо націоналізації активів та корпоративних прав ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (Полтавський ГЗК) - ключового активу групи Ferrexpo, що належить бізнесмену Костянтину Жеваго.

Це рішення може стати знаковим прикладом боротьби з олігархічним впливом або ж поставити під загрозу репутацію України як привабливої юрисдикції для міжнародних інвесторів.

Полтавський ГЗК — стратегічне підприємство в українській гірничодобувній галузі. Його значення виходить далеко за межі національної економіки. Підприємство є ключовим постачальником залізорудної продукції для світового ринку, а Ferrexpo — першою українською компанією, яка вийшла на Лондонську фондову біржу. Тим не менш, власник групи Ferrexpo Костянтин Жеваго вже кілька років перебуває у розшуку через звинувачення у привласненні понад 2,5 млрд грн із банку «Фінанси та Кредит». Спроби екстрадувати його з Франції завершилися безрезультатно. У цьому контексті ініціатива української влади щодо націоналізації активів Полтавського ГЗК виглядає як рішучий крок у боротьбі з олігархічним контролем над стратегічними підприємствами.

Націоналізація такого масштабного активу, що котирується на міжнародній біржі, — крок із серйозними юридичними наслідками. Під націоналізацію мають потрапити сотні об’єктів нерухомості, земельні ділянки, тисячі вагонів та майже половина корпоративних прав компанії. Це означає практично повний контроль держави над підприємством. Однак власність іноземних інвесторів у Ferrexpo може опинитися під загрозою, що потенційно відкриває шлях до міжнародних арбітражних позовів.

Ferrexpo — компанія зі статусом публічного акціонерного товариства, чиї цінні папери котируються у Лондоні. Будь-які агресивні кроки щодо її активів привертають увагу світових інвесторів, які уважно стежать за дотриманням принципу верховенства права. На тлі спроб України позиціонувати себе як стабільний та прозорий ринок для західного капіталу, націоналізація без чітко визначеної правової стратегії може стати хибним сигналом. У разі помилок держава ризикує не лише фінансовими санкціями, але й втратою довіри ключових міжнародних гравців.

Справа Жеваго виходить за рамки внутрішньої боротьби з олігархами. Вона має чітко виражений геополітичний вимір. Великобританія, як юрисдикція лістингу Ferrexpo, уважно стежитиме за діями української влади. Міжнародні фінансові інституції, зокрема МВФ та Світовий банк, також спостерігають за ситуацією. Їхня реакція визначатиме майбутнє зовнішнього фінансування України.

Полтавський ГЗК — один із найбільших роботодавців у регіоні, що забезпечує робочі місця тисячам українців. Підприємство є ключовим джерелом доходу для місцевих бюджетів. У разі неефективного управління державою активами можуть постати ризики соціальної напруги, падіння виробничих показників та втрати ринкових позицій на світовому ринку залізорудної продукції. Погане управління або політичні інтриги можуть призвести до втрати того, що Ferrexpo вибудовувала роками.

Історія з Полтавським ГЗК — це не лише чергова глава у протистоянні держави та олігархів. Це тест на дорослість української економіки. Це історія про те, як, вирішуючи питання національного інтересу, можна не втратити обличчя перед світом.

Україна має шанс продемонструвати світу, що здатна захищати свої національні інтереси без порушення міжнародних правил гри. Але для цього потрібна прозорість, юридична чистота та стратегічне бачення. Чи стане кейс Жеваго прикладом успішної деолігархізації, чи увійде в історію як стратегічна помилка? Відповідь на це питання залежатиме від рішень, які будуть прийняті найближчим часом.

Комментарии (0)
Для того, чтобы оставить комментарий, Вы должны авторизоваться.
21 февраля
20 февраля