Про це свідчать дані опитування, проведеного з 20 до 26 вересня соціологічною службою Центру Разумкова.
Як зауважують соціологи, рівень участі у програмі тим вищий, чим вищий рівень добробуту респондентів (від 14% серед тих, хто відповів, що їх родина «ледве зводить кінці з кінцями» до 24,5% серед тих, хто відповідає, що «живе забезпечено»).
Також він зростає із зростанням освітнього рівня респондентів (від 12% серед тих, хто має неповну або загальну середню освіту, до 28% серед тих, хто має вищу освіту).
Зазначається, що у програмі беруть участь лише 12% людей старшого (60 і більше років) віку, тоді як і в інших вікових групах — від 22% до 29%.
Соціологи також запитали українців про головну причину, чому вони не оформили банківську карту для участі у програмі «Національний кешбек». Так, більшість із тих, хто не бере в ній участі (або 40% усіх опитаних), назвали причиною відсутність інформації про програму.
14% серед усіх опитаних вважають, що участь у цій програмі їм нічого не дасть, 8% просто ще не встигли оформити банківську картку для участі в програмі, але збираються це зробити пізніше. 5% респондентів назвали головною причиною те, що їм незрозуміло, як саме потрібно оформлювати цю картку, і 2% — що процедура участі у програмі є надто складною.
2% респондентів взагалі не користуються банківськими картками. 0,7% опитаних відповіли, що рідко купують українські товари.
За даними соціологів, неучасть у програмі «Національний кешбек» відсутністю інформації про неї частіше пояснюють жителі Південного (53,5%) та Західного (47%) регіонів. Чим нижчий рівень освіти респондентів, тим частіше вони вказують на цю причину (від 30% серед тих, хто має вищу освіту, до 50% серед тих, хто має неповну або загальну середню освіту).
Також цю причину частіше називають представники найстаршої вікової групи (52%, тоді як в інших вікових групах — від 30% до 40%) та люди з низькими доходами (46% серед тих, хто відповів, що їх родина «ледве зводить кінці з кінцями» і 30,5% серед тих, хто відповідає, що «живе забезпечено»). Серед жителів сіл та селищ її назвали 47%, тоді як серед жителів міст — 36%.
"Чим вищим є рівень добробуту респондентів, тим частіше вони вважають, що участь у цій програмі їм нічого не дасть (частка таких зростає від 10% серед тих, хто відповів, що їх родина «ледве зводить кінці з кінцями» до 18% серед тих, хто відповідає, що «живе забезпечено»). Тоді як серед представників найбіднішої групи більшою, ніж по масиву опитаних загалом, є частка тих, хто взагалі не користується банківськими картками (7%)", - констатують соціологи.
