Про це повідомив асоційований аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина під час пресконференції «Які права та цінності найголовніші для українців під час війни: результати дослідження», що відбулася в Укрінформі.
«Під час проведення дослідження ми запитували респондентів про найбільш важливі права людини, на їхню думку, серед величезного переліку понад двадцяти прав. Найбільш важливим правом респонденти назвали право на життя. Майже 90% всіх опитаних», - зазначив Сухарина.
Експерт пояснив, що опитані українці трактують його як право не бути позбавленим свого справжнього життя, що особливо актуально в умовах війни.
За словами Сухарини, друге за важливістю право для українців - це право на свободу та особисту недоторканність. Таку думку висловили 66% опитаних.
Крім того, пріоритетними для громадян (50% опитаних) є право на справедливий суд, право на житло.
Водночас, за даними експерта, у порівнянні з попереднім дослідженням щодо прав у сфері соціального забезпечення, прав на працю, освіту є негативна динаміка, адже менша кількість респондентів тепер вказує ці права як основні.
Своєю чергою голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила, що дуже важливим є те, що цінність свободи є однією з головних для українського суспільства.
«Це те, що відрізняє нас від сусідніх країн на сході від України, де в подібних опитуваннях такі цінності, як порядок, законослухняність, безпека, набирають більшої ваги. І це, можливо, пояснює те, що в українському суспільстві неможливі авторитарні тенденції, адже для українського народу цінністю номер один навіть у такі важкі часи повномасштабного вторгнення залишається свобода та безпека», - акцентувала Печончик.
За її словами, відповідаючи на запитання про те, які способи захисту прав людини є найефективнішими, найчастіше респонденти зазначали, що таким способом є звернення до державних інституцій: до суду (30%), поліції, безоплатної правової допомоги (18%), прокуратури.
Водночас дедалі менше осіб почали звертатися до ЗМІ для надання розголосу ситуаціям щодо порушення прав людини (20%).
«На практиці українці зверталися: на першому місці - до поліції, до адвоката системи безоплатної правової допомоги. На другому місці - звернення до суду. На третьому - звернення до органів місцевої влади та до прокуратури», - зауважила Печончик.
Експертка також підкреслила, що, на жаль, шкільна освіта та університети не є провідними інституціями, де українці можуть отримати якісну інформацію про свої права. Серед провідних джерел, де особи шукають таку інформацію, - засоби масової інформації та соцмережі.
Своєю чергою заступник постійного представника Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні Христофорос Політіс акцентував на тому, що наразі існує потреба у системних політиках держави щодо прав і свобод людини, а також необхідно постійно підвищувати обізнаність суспільства про права людини.
«Водночас важливо інвестувати ресурси у посилення доступу громадян до правосуддя. Ми маємо інвестувати в інституційний розвиток, щоб посилювати елемент прав людини та демократичні інституції. Це є передумовою не лише для успішної євроінтеграції, а й для процесу демократизації, який посилився в Україні з 2014 року», - наголосив Політіс.
Посадовець також вказав, Україна має посилювати верховенство права та розвиток правосуддя, принципи та цінності українського суспільства,
За його словами, варто також посилювати медіа як компонент донесення інформації до громадського суспільства.
«Неможливо переоцінити значення прав людини саме для України сьогодення. Без людиноорієнтованого підходу відновлення та відбудова держави після війни буде не повною, саме тому ПРООН шукає можливості для кращої та ефективної відбудови, включаючи призму прав людини», - підсумував Політіс.
Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, проведено протягом 29 жовтня-12 листопада 2023 року. Опитано 2001 респондента віком від 18 років. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,3%. Це вже четверте дослідження “Що українці знають та думають про права людини”.
