Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко розповів Фактам ICTV про державну програму забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР) та як отримати їх безплатно.
Що таке допоміжні засоби реабілітації
До допоміжних засобів реабілітації належать:
Протезно-ортопедичні вироби: зовнішні протези, які кріпляться до ампутованої частини тіла (зокрема після мастектомії чи секторальної резекції), ортези та ортопедичне взуття.
Спеціальні засоби для самообслуговування: різні вкладиші, протипролежневі подушки та матраци, чохли.
Засоби для переміщення та підйому: палиці, милиці, ходунки та різні типи крісел колісних.
Функціональні меблі: спеціальні столи, стільці та ліжка (як з механічним, так і з електричним приводом), а також поручні для підтримки, наприклад, у ванній кімнаті.
Засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією: телефони, планшети, світові сигналізатори, диктофони.
«Зазначу, що внутрішньовушні слухові апарати не внесено до переліку ДЗР, вони забезпечуються в рамках відповідної програми забезпечення медичними виробами Міністерства охорони здоров’я», — каже Віталій Музиченко.
Хто ж має право на отримання безоплатних допоміжних засобів реабілітації за державною програмою.
Отримати ДЗР для відновлення функціональності мають право всі громадяни України (і не тільки вони), незалежно від статусу та віку. Пріоритет надається військовим, ветеранам та дітям з інвалідністю.
Торік завдяки державній програмі українці одержали понад 360 тис. різноманітних допоміжних засобів реабілітації. Причому вже кілька років це відбувається на ранньому етапі реабілітації, а не після встановлення інвалідності.
«Але в цьому році обсяги фінансування суттєво збільшились. Наразі у нас більш ніж достатньо коштів за цим напрямком, і тому всі потреби закриваються вчасно», — пояснює дежжслужбовець.
Яка процедура оформлення ДЗР
Оцінка потреб конкретної людини — це основний документ. Який саме ДЗР необхідний визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), лікарсько-консультативні комісії (ЛКК), військово-лікарські комісії (ВЛК) та мультидисциплінарні реабілітаційні команди (МДРК).
Експертний висновок має містити конкретні потреби в забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, залежно від антропометричних даних особи, ступеня її активності, способу життя, місця проживання і використання виробів для максимального покращення якості життя.
Після цього людина має самостійно вибрати підприємство, яке буде забезпечувати той чи інший ДЗР. Ця організація після звернення особи дає згоду на виготовлення або постачання виробу і формує попереднє замовлення, під яке виділяється фінансування з держбюджету і укладається договір між підприємством і Фондом.
Відповідно до умов виготовляється ДЗР, а потім особа підписує акт виконаних робіт, згідно з яким виробник отримує оплату цієї роботи.
Подати документи щодо забезпечення ДЗР можна особисто або через законного представника (наприклад, для дітей з інвалідністю — це їхні батьки) у паперовій або електронній формі, дистанційно через електронний кабінет до ЦНАПу, органу соціального захисту або територіального відділення Фонду.
Вироби мають гарантійний термін, зазвичай один-два роки, інколи – до трьох років. Впродовж цього періоду постачальник має дотримуватися зобов’язань щодо гарантійного супроводу та підгонки, ремонту тощо.
Однак замовнику ніхто не забороняє домовитися та оплатити виріб власним коштом, навіть якщо ДЗР виготовлено за кордоном, адже потім можна компенсувати витрати, звернувшись до Фонду.
Проте компенсація можлива за умови, що розрахунковий документ оформлено правильно: зокрема має бути фіскальний чек або банківський документ (у тому числі оформлений за кордоном), в якому обов’язково має бути вказано хто, кому і за що сплатив. Якщо все гаразд, протягом трьох днів запускається процес фінансування.
«Але, я вважаю, що для якісного обслуговування і налаштування саме протезів потрібно мати постійний контакт з протезистом», — наголошує генеральний директор установи.
Саме тому Фонд наполегливо рекомендує користуватися вітчизняною інфраструктурою виробників та враховувати подальшу логістику та територіальну складову.
Тобто, якщо людина проживає в Полтавської області, то логічно вибрати відповідну локацію з цього ж або сусідніх регіонів.
Бо коли йдеться про протезування, особливо первинне протезування, виникає чимало питань. Кукса постійно змінюється, впродовж першого року протез потребує заміни та постійної підгонки тощо. З-за кордону це зробити не просто складно, а неможливо.
«А у цей період не треба замовчувати потреби – людина має опанувати протези, за неї це ніхто не зробить», — вважає Віталій Музиченко.
Тільки так людям з інвалідністю можна максимально відновити функціонал та покращити якість життя.
