Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Видання пише, що Німеччина боїться того, що конфіскація (а не просто заморожування коштів) може створити прецедент і надихнути інші країни пред’явити Берліну претензії на репарації за шкоду, завдану під час Другої світової війни.
Така позиція Німеччини викликала невдоволення серед союзників, які розраховували поповнити фонди відбудови України за рахунок конфіскованих російських активів, однак без згоди всіх членів альянсу Євросоюз не зможе підтримати конфіскацію грошей.
Окрім цього, німецька влада занепокоєна тим, що арешт російських активів може ускладнити майбутні переговори про припинення війни та повернення окупованих територій Україні. Вони вважають, що ці кошти мають лишатися недоторканними, щоб згодом використати їх як важіль тиску на росію під час перемовин про врегулювання конфлікту.
Також в Берліні побоюються, що конфіскація російських активів може спричинити відповідні дії з боку москви проти німецьких компаній, які досі працюють на території росії. Тому німецький уряд наразі утримується від арешту російських коштів та майна на своїй території.
Європейський центральний банк також не є рішучим у цьому питанні і вважає, що захоплення російських резервів може підірвати міжнародну довіру до євро та європейських активів.
Видання пише, що питання конфіскації розколють G7, де Японія, як і Німеччина, виступає проти через загрозу репараційних вимог від Південної Кореї та інших сусідів.
Наразі дві третини заморожених російських грошових резервів перебувають у розрахункових центрах європейських країн. Лише після двох років війни Німеччина нещодавно підтримала використання несподіваних прибутків для фінансування озброєнь для України.
