Про це повідомляє пресслужба МОН.
У поясненні, опублікованому на офіційному сайті МОН, зазначено, що платити зарплати педагогам, які працюють у школах з кількістю учнів менше ніж 45 осіб, з державного бюджету не будуть. Натомість, такі вчителі зможуть працювати в опорних школах із забезпеченням підвезення. Або ж, продовжувати викладати у малокомплектному закладі освіти, проте лише якщо місцеві органи виділятимуть гроші на їхнє фінансування з власного бюджету.
Школярам 5-11 класів має бути забезпечено підвезення до опорної школи із супроводом вчителя. МОН зауважує, що держава виділяє кошти на закупівлі автобусів.
Відвідувати опорну школу можуть діти з різних населених пунктів, які розташовані на відстані до 30 кілометрів. Такі заклади освіти можуть вмістити більшу кількість школярів, забезпечені відповідними педагогами та краще оснащені. Крім того, вчителі завдяки наповнюваності класів можуть використовувати різні формати навчання, наприклад, проєктну роботу.
Початкові школи, в яких вчиться менше 45 учнів, будуть і надалі фінансуватися з державного бюджету. На думку МОН, ходити в перші класи діти мають якомога ближче до дому. Натомість більш старші школярі можуть подужати дорогу до опорної школи.
Освітнє відомство пояснює, що таке рішення прийнято з декількох причин і головна із них – надати українським дітям якісну освіту. Адже в тих школах, де менше 45 учнів, один клас відвідує 5-6 школярів. Через що вони вчаться на індивідуальній формі або у зʼєднаних класах, до яких ходять діти різного віку.
"У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднуть дітей різного віку. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування", – йдеться у поясненні МОН.
Крім того, в таких закладах освіти зазвичай бракує і вчителів. А ті, які працюють, не отримують гідної зарплати, через недостатню кількість годин зі свого профільного предмета. Крім того, в малокомплектних школах педагоги нерідко мають додаткове навантаження, викладаючи не свій предмет.
Освітнє відомство також пояснило, що згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, підлітки із сіл відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Подібні результати показує й НМТ, на якому сільські школярі мають гірші показники з предметів, ніж міські.
Проте, навчання дітей з сіл обходиться державі дорожче, ніж учнів з міст та не виправдовує такі витрати. Адже якість освіти в сільських місцевостях відстає. МОН зазначило, що прийняте рішення потребує часу на обговорення та підготовку громад, саме тому зміна мережі шкіл впроваджуватиметься з 1 вересня 2025 року. З 1 вересня 2026 року такі зміни почнуть діяти і для закладів освіти, в яких навчається менше 60 школярів.
