Цікаво, що з початку повномасштабного вторгнення, жоден пенсійний фонд не збанкрутував. Про це говорить Тетяна Сальнікова, директорка Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів, експертка експертної групи з приватних пенсій Business at OECD.
Втім, пенсійним фондам довелося переформатувати роботу й зосередитися на питаннях безпеки та збереженні людських накопичень.
"Ми, як адміністратор, який безпосередньо обслуговує учасників 7 фондів, перевели всі сервіси в онлайн режим, щоб людина могла дистанційно розв'язати всі питання щодо своєї накопичувальної пенсії та не наражатись зайвий раз на небезпеку", – каже Сальнікова.
Дистанційно, в тому числі з використанням електронного цифрового підпису, можна:
- укласти пенсійний контракт,
- оформити пенсійні виплати повідомити про зміну персональних даних,
- проконтролювати зарахування внеску, нарахування доходу, стан своїх пенсійних накопичень, показники роботи фонду.
Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами групи ICU, розповідає, що попри війну, впродовж 2023 року активи пенсійних фондів зросли досить суттєво – на 18%. В першу чергу, завдяки дохідності, яку вони забезпечували. Другим важливим фактором було збільшення числа учасників пенсійних фондів.
На 18% – до 4,8 млрд грн збільшилися активи НПФ за 2023 рік. Фонди, під управлінням групи ICU теж виросли – на 20,7%, до 890 млн грн.
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) в Україні працюють з 2005 року і є складовою саме накопичувальної пенсійної системи. Але внески до них не обов'язкові, а добровільні, тому велика кількість українців стороняться НПФ. На державному рівні досі не впроваджена всеосяжна система пенсійних накопичень, коли власний пенсійний рахунок мав би кожен, хто офіційно працює.
"Наприклад, у нас у 2023 році були рекордні внески. Їх показник перевищив ті, що були до війни. Чому? Бо дохідність фондів значно перевищила інфляцію і ставки за депозитами, тож люди побачили, що попри війну, НПФ працюють добре та можна продовжувати відкладати собі на майбутнє", – зазначив Овчаренко.
