Колишній заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький, який не раз опинявся в центрі корупційних скандалів, тепер приміряє на себе нову роль — політика. За підтвердженими даними, він очолив осередок партії «Батьківщина» в Хаджибейському районі Одеси. Його політичні амбіції простягаються далі — на майбутніх парламентських виборах він планує балотуватися до Верховної Ради.
Це не перша спроба використання Одеси як політичного стартового майданчика. Місто, яке завжди славилося своїм специфічним політичним ландшафтом, стало притулком для багатьох скандальних фігур. Вербицький — не виняток. Людина, яка ще вчора опікувалася «боротьбою з корупцією», тепер намагається створити образ благодійника і активного громадського діяча. Але за цим фасадом ховається очевидне бажання легалізувати своє майбутнє через політичну діяльність.
Корупційний шлейф і новий імідж
Вербицький має багату біографію в органах прокуратури. Встиг попрацювати в Івано-Франківській, Одеській та Миколаївській областях, а в 2022 році отримав підвищення до заступника Генерального прокурора України. В його зоні відповідальності були економічні злочини, ухилення від сплати податків, митні махінації та захист інвестицій.
Але замість боротьби зі злочинцями сам Вербицький став фігурантом скандалів. Журналісти виявили, що він проживає в елітному котеджному містечку «Коник» у Києві. Будинок оформлений на його племінника, а куплений він був у 6 разів дешевше за ринкову вартість. Дружина прокурора, Христина Ільницька, також несподівано стала власницею дорогого автомобіля Porsche Macan і розкішного котеджу, вартістю понад 52 мільйони гривень.
Після виходу розслідувань НАБУ відкрило справу за статтею «Незаконне збагачення». У липні 2024 року Вербицький раптово написав заяву про звільнення «за власним бажанням». Але зникати з публічного простору він не збирався. Вже за кілька місяців в Одесі він оголосив про відкриття благодійної організації «Країна добра», яка нібито допомагатиме військовим і переселенцям. Згодом з’ясувалося, що фонд раніше належав місцевому адвокату Дмитру Кешкентію і використовувався для фінансових махінацій. Це дає підстави припускати, що Вербицький не стільки займається благодійністю, скільки відбілює свою репутацію перед майбутньою політичною кар’єрою.
Навіщо Вербицькому політика?
Вихід у політику для Вербицького виглядає як спроба «страховки» від можливих кримінальних переслідувань. Народний депутат отримує недоторканність і важелі впливу, які дозволяють йому захищати свої інтереси. Крім того, політичний статус дає йому змогу дистанціюватися від корупційного минулого і легітимізувати свої статки.
Його зв’язки з одеськими бізнесменами також натякають на економічну мотивацію. Одеса залишається одним з найбільш корумпованих регіонів, а політична присутність тут може забезпечити доступ до важливих фінансових потоків.
Юлія Тимошенко та її міжнародні маневри
Вступ Вербицького до «Батьківщини» — це не просто локальний епізод, а частина масштабнішої політичної гри, яку веде Юлія Тимошенко. Останні місяці вона активно займається підготовкою до майбутніх виборів, і призначення таких одіозних фігур, як Вербицький, на керівні посади осередків її партії свідчить про прагнення будь-якими методами залучити додаткове фінансування на свою політичну діяльність.
Однак така кадрова політика може завадити її глобальним планам. Тимошенко перебуває в стадії важливих переговорів із міжнародними партнерами, що підтверджується не лише чутками, а й публікаціями у закордонній пресі. Вона особисто підтвердила, що веде переговори з командою Дональда Трампа.
Для Тимошенко це можливість повернутися у велику політику, використовуючи зміну адміністрації в США як шанс відновити свій вплив. Проте її рішення фактично продавати франшизу «Батьківщини» таким персонажам, як Вербицький, несе серйозні ризики. Її партія може перетворитися на прихисток для токсичних фігур, що вдарить по її репутації як всередині країни, так і за кордоном.
Політична ставка Тимошенко на Трампа виглядає цілком виправданою. Вона розуміє, що нова адміністрація США може змінити підхід до України, і намагається позиціонувати себе як ключового посередника між американською владою і українськими політичними колами. Водночас її кадрова політика всередині країни виглядає вкрай сумнівною. Якщо вона продовжить залучати до своєї партії таких одіозних особистостей, як Вербицький, це може стати для неї серйозним репутаційним ударом.
Юлія Тимошенко грає з вогнем
Дмитро Вербицький — класичний приклад того, як українська політика стає інструментом для захисту корумпованих фігур. Його шлях від прокурора до партійного функціонера «Батьківщини» ідеально демонструє механізм відбілювання репутації через політику. Юлія Тимошенко, граючи на міжнародній арені, ризикує втратити довіру своїх партнерів, якщо продовжить надавати політичний дах персонажам з сумнівним минулим.
Вербицький вочевидь ставить на те, що вибори таки відбудуться, і використовує цей момент для перетворення себе з корупціонера в політика. Але одесити, які добре пам’ятають його минуле, навряд чи повірять у його благодійність. А кримінальне розслідування НАБУ ще не закрите.
