"Посилення інтенсивності бойових дій, невизначеність щодо строків та обсягів надання зовнішньої фінансової допомоги, блокада західних кордонів, зростання виробничих витрат на посилення кіберзахисту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонне послаблення економічної діяльності на початку року сприяли погіршенню оцінок ділової активності підприємств усіх секторів, що беруть участь у щомісячних опитуваннях", - пояснив регулятор.
Востаннє на цьому рівні ІОДА був у грудні 2022 року (42,1) - січні 2023 року (37,5), після чого в лютому підскочив до 45, а в березні - до 49,5, після чого коливався поблизу рівноважного значення 50 пунктів.
Згідно з опитуванням, найсильніше в січні цього року впав індекс у секторі будівництва: він знизився до 31,9 пунктів із 42,1 у грудні, що є найнижчим значенням із травня 2020 року. Як вважає регулятор, такі оцінки пов'язані з триваючими інтенсивними бойовими діями, дефіцитом кваліфікованих кадрів, а також сезонним фактором.
Будівельники в січні також суттєво погіршили свої очікування щодо обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини і матеріалів: індекси цих показників відповідно опустилися на 24,5; 0,7 і 23,9 пунктів - до 20,5; 31,8 і 13,6.
НБУ зазначає, що респонденти посилили песимістичні оцінки доступності підрядників та зберегли очікування щодо зменшення обсягів закупівлі їхніх послуг, попри уповільнення темпів зростання вартості цих послуг.
Підприємства торгівлі також значно погіршили прогнози своїх економічних результатів: секторальний індекс у січні впав до 38,9 пунктів із 46,9 у грудні, коли було зафіксовано зниження на 4 пункти. Зазначено, що песимістичні настрої пов'язані з подорожчанням імпорту через блокування західних кордонів, високі ціни на пальне та уповільнення попиту.
"Торговці негативно оцінили обсяги товарообігу та закупівлі товарів для продажу, водночас очікували значного зростання залишків товарів для продажу", - зазначив центробанк.
Згідно з опитуванням, значення індексів обсягів товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу становили 28,3 і 32,8 відповідно порівняно з 45,7 і 45,2 у грудні.
Респонденти суттєво пом'якшили оцінки щодо подорожчання вартості товарів, закуплених для продажу, водночас прогнозували подальше зростання цін постачальників, а також були налаштовані на подальше звуження торговельної маржі, додав Нацбанк.
У свою чергу підприємства сфери послуг також посилили негативні оцінки результатів своєї поточної діяльності з огляду на зниження попиту внаслідок підвищення власних тарифів, а також ризики безпеки: секторальний індекс становив 40,4 порівняно з 44 у грудні та 48,4 у листопаді.
Респонденти очікували подальшого зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень, а також послуг у процесі виконання: ці показники зменшилися до 37,3; 39,3 і 42,1 пунктів відповідно з 42,7; 43,5 і 48 пунктів у грудні.
З огляду на зростаючий тиск із боку виробничих витрат і логістичних труднощів із перетином західного кордону, підприємства промисловості також посилили песимістичні очікування щодо результатів своєї економдіяльності: секторальний індекс у січні знизився на 3,2 пункта - до 43,7, тоді як у грудні було зафіксовано зниження на 2,3 пункта.
Промисловці суттєво погіршили оцінки обсягів виробленої продукції та нових замовлень на продукцію, прогнозували подальше зменшення запасів сировини та матеріалів. Сектор зберіг негативні оцінки щодо обсягів нових експортних замовлень на продукцію та незавершеного виробництва, щодо залишків готової продукції - посилилися.
Як зазначає центробанк, усі учасники опитування прогнозували подорожчання власної продукції та послуг на тлі посилення очікувань щодо прискорення темпів зростання закупівельних цін. Зазначається, що також погіршилися й оцінки щодо зайнятості: керівники підприємств усіх секторів очікували скорочення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше - у секторі будівництва.
НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств проводили з 4 до 23 січня. У ньому взяли участь 442 підприємства. Серед опитаних підприємств 44,1% - компанії промисловості, 28,5% - сфери послуг, 22,4% - торгівлі, 5% - будівництва; 32,4% респондентів - великі підприємства, 29% - середні, 38,7% - малі.
При цьому 31,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9% - тільки експортні операції, 17% - тільки імпортні операції, 42,1% - не здійснюють зовнішніх економічних операцій.
