Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна.
«Попередні норми розподілу коштів ДФРР враховували чисельність населення у регіоні та показник валового регіонального продукту, а також фактично залежали від політичної складової. Будь-який народний депутат не завжди етичним шляхом міг «просунути» власний проєкт або не підтримати інший, адже 50% складу комісії, які їх узгоджувати, – це члени бюджетного комітету. Тому виходило так, що інколи проєкти мали виключно піарний характер, а не сприяли економічному розвитку регіону», - зазначила заступниця міністра.
За її словами, в разі ухвалення документа 50% коштів з 2 млрд грн, які передбачені у ФДРР у 2023 році, будуть розподіленні рівними частинами між усіма областями, решта 50% – додатково рівними частинами між 11 областями, які найбільше постраждали від воєнних дій. Центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування зможуть подати проєкти для втілення за кошти ДФРР через спеціалізовану платформу – Дія.
Найбільше критикують документ за те, що преференції нібито матимуть проєкти з найбільших міст, які і отримають всі кошти, наголошує Азархіна. Але голосування відбуватиметься в межах області, тому кожен українець зможе обрати той варіант, який йому найбільше підходить, мова не лише про окреме місто. Також фінансування відбуватиметься не тільки щодо одного проєкту, а й тих, на які вистачить коштів та які потраплять у національний рейтинг.
«Раніше у людей взагалі не було вибору, а ми хочемо надати їм можливість обирати та формувати політику регіону. Маємо сподівання, що найближчим часом законопроєкт розглянуть у парламенті, можливо, до кінця місяця. В разі ж, якщо документ буде провалений, кошти спрямують на ЗСУ або у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії», - додала заступниця міністра.
