У Церковному Статуті немає жодної заборони їсти яблука до свята Преображення Господнього.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на портал «Православне життя», розповів викладач Київської духовної академії Андрій Музольф.
Він зазначив, що згідно з Типіконом (збірником богослужбових та аскетичних вказівок для ченців – ред.) заборона відноситься до винограду і тільки потім йдеться і про інші «овочі», тобто плоди.
Викладач КДАіС розповів, чому виникла традиція освячувати виноград саме у свято Преображення.
«На Сході саме до середини серпня дозрівали два основні продукти харчування: виноград, з якого робилося вино, та пшениця, з якої випікався хліб. Крім того, що ці два «плоди» є основними у харчовому раціоні людини, вони також використовуються і для головного Таїнства Православної Церкви – Євхаристії, в якій хліб та вино благодаттю Святого Духа перетворюються на Тіло та Кров Христові. І саме це співвідношення відображено у молитві на освячення винограду на свято Преображення», - пояснив Андрій Музольф.
Крім того, згідно з церковною практикою, «кожні нові плоди освячувалися під час їхнього дозрівання, і лише згодом, можливо, через наші ж духовні лінощі та недбальство, освячення всіх початків плодів приурочили до свята Преображення».
«Те, що є нормою на Сході, не завжди може бути виконане у наших регіонах. Дуже часто трапляється так, що багато сортів винограду та яблук дозрівають задовго до Преображення. Отже, ці плоди мають просто згнити на гілці. Адже це насправді буде куди більшим гріхом – гріхом невдячності по відношенню до Бога та Його дарів», - наголосив викладач КДАіС.
Він нагадав слова апостола Павла, який пояснив, що «їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не купуємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо» (1 Кор. 8:8), тому «якщо той чи інший припис Церковного Статуту стає в один розряд із забобонами, це вже говорить про нашу духовну відсталість і нерозуміння суті християнства».
