Як повідомляє The New York Times у статті присвяченій корупційним схемам та спекулятивним доходам отриманих Сергієм Пашинським на постачанні зброї української армії, пов'язана з екс-нардепом “Українська Бронетехніка” стала найбільшим приватним постачальником зброї в Україні.
У статті детально розбираються не лише схеми постачання зброї через Пашинського, а й зазначаються причини, через які український уряд та Володимир Зеленський були змушені на початку великої війни звернутися за допомогою у закупівлі зброї до “символу корупції минулого”.
Якщо звернути увагу на таймінг, стаття в NYT про Сергія Пашинського виходить 13 серпня 2023 року, коли серед істеблішменту США вже не було секретом призначення нового міністра оборони в Україні. У цей час кандидатура Рустема Умєрова вже була погоджена з основними чинниками в США, а українське МО на чолі з Олексієм Резніковим трясли гучні корупційні скандали, що передували його відставці. У цьому контексті стаття в NYT дає чітке посилання про необхідність не тільки заміни Резнікова, а й вимогу відсунути всі токсичні фігури від коштів, що виділяються США на купівлю та виробництво зброї в Україні.
Більше того, у своєму розслідуванні NYT згадує також роботу сина Сергія Пашинського Антона в оборонному секторі країни. У статті непрозоро натякають, що Антон Пашинський не може обіймати посаду у державній компанії з виробництва зброї у зв'язку з корупційною діяльністю батька. За інформацією наших джерел, єдина причина якої молодший Пашинський досі має відношення до держпідприємства – незавершене розслідування правоохоронців щодо його діяльності на посаді в КБ “Промінь”. Нагадаємо, на запит правоохоронців роботу КБ “Промінь” перевіряє Держаудитслужба. Вважаємо, що найближчим часом на нас чекають новини від правоохоронців з оцінкою заслуг Антона Пашинського в КБ “Промінь”, або, як мінімум, усунення його з посади.
За інформацією наших джерел у Кабміні, Сергій Пашинський добре розуміє ситуацію, що склалася, але намагається зберегти вплив на МО шляхом політичних інтриг та медійного шантажу. Найяскравіший приклад – це скандал навколо підконтрольної Пашинському Дани Ярової, яку просували у заступники Рустему Умєрову. Варто зазначити, що Дана Ярова, будучи членом громадської антикорупційної ради при МО, сама потрапила до корупційного скандалу, пов'язаного з лобізмом компаній близьких до Пашинського. Зокрема, Ярова публічно захищала ТОВ “АТОМСЕРВІС”, яке в системі “Прозорро” влітку цього року виграло 22 публічні аукціони для забезпечення харчуванням ЗСУ.
Після невдалої спроби Сергія Пашинського поставити на посаду заступника міністра свою людину, Дані Яровій дали нове завдання – стати хедлайнером медійної атаки на голову Держаудитслужби Аллу Басалаєву. Тут два аспекти: перший, бажання Пашинського змінити близьку до нинішньої влади главу Держаудитслужби Басалаєву на більш поступливу кандидатуру. Другий: зберегти контроль за державним виробником озброєнь КБ “Промінь”.
Сьогодні Пашинський хоч і став токсичним для української влади, але все ще “в обоймі” і продовжує займатися постачанням зброї, де-факто контролюючи роботу державного КБ “Промінь”. Втім, час надприбутків Сергія Пашинського на українській армії добігає кінця: доведеться або піти вчасно і добровільно, або сісти надовго. Стаття у NYT останнє попередження.
