Про це пише Bloomberg, провівши оцінку можливих економічних наслідків конфлікту.
За оцінками Bloomberg Economics, вартість війни становитиме близько $10 трлн, що дорівнює приблизно 10 % світового ВВП – це більше, ніж збиток від російсько-української війни, пандемії Covid-19 і глобальної фінансової кризи.
Видання вказує на зростаючу економічну і військову міць Китаю, зростаюче почуття національної ідентичності Тайваню і нестабільні відносини між Пекіном і Вашингтоном, які “створюють всі умови для кризи”.
Крім того, вибори на Тайвані, які відбудуться 13 січня, стануть потенційним осередком напруженості, оскільки відносини між двома країнами будуть поставлені на голосування.
«Мало хто ставить під сумнів імовірність неминучого китайського вторгнення. Народно-визвольна армія (Китаю, – Ред.) не розміщує війська на узбережжі. Повідомлення про корупцію в китайських збройних силах ставлять під сумнів здатність президента Сі Цзіньпіна провести успішну кампанію. Американські чиновники кажуть, що напруженість дещо ослабла на листопадовому саміті між президентом Джо Байденом і Сі, який пообіцяв “сердечні” заходи щодо залучення іноземних інвесторів», – пише видання.
Проте початок війни в Україні та секторі Газа нагадують про те, як тривала напруженість, що накопичувалася, може вилитися в конфлікт. Усі – від інвесторів з Волл-стріт до військових планувальників і безлічі підприємств, які залежать від тайванських напівпровідників, – уже вживають заходів щодо запобігання ризикам.
Як пише Bloomberg, експерти з національної безпеки в Пентагоні, аналітичні центри в США і Японії, а також глобальні консалтингові компанії розробляють сценарії від китайського морського “карантину” на Тайвані до захоплення віддалених островів Тайваню і повномасштабного китайського вторгнення.
Глобальний ризик війни на Тайвані
Згідно з модельними оцінками, війна на Тайвані може мати більший вплив на світовий ВВП, ніж інші нещодавні потрясіння.
Джуд Бланшетт, експерт з Китаю з Центру стратегічних і міжнародних досліджень, каже, що інтерес до тайванської кризи з боку транснаціональних компаній, які він консультує, “вибухнув” після вторгнення росії в Україну 2022 року. За його словами, ця тема піднімається в 95 % розмов.
Вторгнення росії в Україну і дефіцит напівпровідників, що виник у зв’язку з відновленням світової економіки після закінчення Covid-19, дають лише “невелике уявлення про те, що стоїть на кону для світової економіки”, пише видання. При цьому наголошується, що наслідки війни в Тайванській протоці будуть набагато серйознішими.
«Тайвань виробляє більшу частину передових логічних напівпровідників у світі, а також безліч мікросхем із запізнілими характеристиками. У світовому масштабі 5,6 % усієї доданої вартості припадає на сектори, що використовують мікросхеми як безпосередню сировину, – майже $6 трлн. Загальна ринкова вартість 20 найбільших клієнтів гіганта Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. становить приблизно $7,4 трлн. Тайванська протока – один із найжвавіших судноплавних шляхів у світі», – пише видання.
Моделювання вартості кризи
Bloomberg Economics змоделював два сценарії: китайське вторгнення, що втягує США в локальний конфлікт, і блокада, що відрізає Тайвань від торгівлі з рештою світу. Для оцінки впливу на ВВП використовується набір моделей, що враховують удар по постачанню напівпровідників, порушення судноплавства в регіоні, торгові санкції і тарифи, а також вплив на фінансові ринки.
Для головних дійових осіб, інших великих економік і світу загалом найбільшого удару завдають зниклі напівпровідники. Заводські лінії з виробництва ноутбуків, планшетів і смартфонів, де тайванські чипи високого класу є незамінним “золотим гвинтиком”, зупиняться. Автомобілі та інші галузі, де використовуються чіпи нижчого класу, також значно постраждають.
Бар’єри на шляху торгівлі та значне зниження ризиків на фінансових ринках посилять витрати.
У разі війни:
- Економіка Тайваню буде зруйнована. На основі порівнянних недавніх конфліктів Bloomberg Economics оцінює удар по ВВП у 40 %. Населення і промислова база, зосереджені на узбережжі, посилять людські та економічні втрати.
- В умовах розриву зв’язків з основними торговельними партнерами і відсутності доступу до передових напівпровідників ВВП Китаю постраждає на 16,7 %.
- Для США, які перебувають далі від центру подій, але все одно багато чого поставлено на карту – наприклад, залежність компанії Apple від азіатського ланцюжка поставок електроніки, – ВВП скоротиться на 6,7 %.
- Загалом по світу ВВП знизиться на 10,2 %, причому найбільше постраждають Південна Корея, Японія та інші країни Східної Азії.
Bloomberg Economics також змоделював, як річна блокада Тайваню материковим Китаєм позначиться на світовій економіці:
- Для Тайваню, невеликої відкритої економіки, яка процвітає за рахунок торгівлі, ВВП у перший рік скоротиться на 12,2%.
- Для Китаю, США і світу загалом ВВП у перший рік скоротиться на 8,9 %, 3,3 % і 5 % відповідно.
Причина менших наслідків порівняно з військовим сценарієм полягає в тому, що, хоча світова економіка все ще втрачає доступ до всіх тайванських чіпів, інші потрясіння, включно з тарифами між США, їхніми союзниками та Китаєм, порушенням азіатських морських перевезень і падінням фінансових ринків, зменшуються.
«Результати значною мірою залежать від сценарних припущень, а діапазон невизначеності дуже широкий. Війна або блокада меншої тривалості та з менш значними перебоями в постачанні та торгівлі напівпровідниками матимуть менший вплив», – зазначають дослідники Bloomberg Economics.
