Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 до 15 грудня 2023 року.
Сумніваються у перемозі лише 5% опитаних.
"Щоправда, порівняно із груднем 2022 року дещо змінилося співвідношення між тими, хто у перемогу вірить безумовно (було 78%, стало – 63%), і тими, хто скоріше вірить у перемогу (було 15% у грудні 2022 року, стало – 25%)", - наголошується у звіті за підсумками дослідження.
Переконана в перемозі України абсолютна більшість жителів усіх макрорегіонів, проте на півдні дещо більше скептиків (10%) порівняно з іншими.
При цьому віра в перемогу України домінує в усіх вікових категоріях.
Понад половина українців (58%) вірить, що Україна переможе в цій війні в короткостроковій перспективі: 6% - у найближчі кілька місяців, 21% - до літа 2024 року, ще 31% - через один-два роки. До перемоги в середньостроковій перспективі (три-п'ять років) схиляються 15% респондентів. При цьому шанувальники найбільш песимістичного сценарію, які не вірять, що перемога настане за їх життя - в абсолютній меншості (2,5%).
Якщо говорити про можливі досягнення у війні, яким українці готові віддати перевагу, то простежується чіткий зв'язок досягнень у війні з порятунком власних громадян, запитом на справедливість і покарання росії.
Так, серед різних здобутків, можливих у результаті війни, найбільше українців орієнтується на звільнення всіх полонених та повернення депортованих українців (69%). Друге місце посідають три результати, які є однаково важливими для громадян: вступ України до НАТО для гарантованого захисту від нової війни (42%), покарання всіх російських воєнних злочинців (42%) та відшкодування всієї шкоди, завданої економіці та громадянам (41,5%).
Кожен четвертий українець (26%) вважає розпад росії як держави здобутком внаслідок війни. При цьому є значні регіональні відмінності в оцінці цього варіанту. Так, на заході найбільша частка місцевого населення вважає це досягненням (40%). У центрі та на сході - 23% і 24%, відповідно, вважають це ймовірним досягненням у війні. На півдні лише 10% віддали б такому підсумку перевагу над іншими можливими досягненнями й результатами.
Опитування методом face-to-face проводили у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях - тільки на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі (коли проводили відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
