Про артефакти, які, ймовірно, можна буде знайти на затоплених в радянські часи територіях, в ексклюзивному коментарі УНН розповів завідувач науково-просвітницького відділу Національного заповідника "Хортиця" Сергій Дударенко.
За словами історика, на території Великого Лугу або поряд з ним розміщувалися 5 з 8 січей запорізьких козаків.
"Великий луг захищав Січі запорозьких козаків, давав їжу прихисток і те із чого можна будувати, це деревина. Тому, такий вислів і пішов “Луг-батько, а Січ-мати”, - пояснив історик.
Дударенко наголосив, що сучасні події з підривом Каховської ГЕС – це катастрофа та трагедія. Та водночас він зауважив, що може відкритися багато історичних знахідок, які були поховані за радянських часів під товщею води.
“Можна буде залишки Січі знайти, залишки церков, човнів, козацьких поселень вже не кажучи про дрібні артефакти. Більше того скажу, що якраз в акваторії неподалік від Херсону наші гідроархеологи знайшли турецькі галери”, - каже завідувач науково-просвітницького відділу Національного заповідника «Хортиця» Сергій Дударенко.
Великий Луг
Одним з регіонів, на якому розташовувались поселення козаків, був правий берег Великого Лугу, що охоплював території Нікопольщини, Дніпропетровщини та Марганця.
У той час, лівий берег Великого Лугу населяли тюркські племена. Протягом XVIII століття ця територія стала частиною російської імперії, а на правому березі продовжували існувати козацькі поселення.
З урахуванням природних умов, головними заняттями козаків на Великому Лузі були риболовля, оскільки цей район був найбільшим нерестилищем у східній Європі. Крім того, тут розвивалися пасіки та землеробство, як і на інших територіях України.
Проте, з часом, ця земля стала об'єктом планового відселення. В 1954 році Крим було передано до складу Української РСР, і для забезпечення водою Криму було побудовано Каховську греблю та створено Каховське водосховище.
Ця стратегічна необхідність призвела до відселення населення з цієї території. В 1956 році територію затопили, і Великий Луг, разом зі своїми поселеннями, пішов під воду.
Хоча деякі селища збереглись, вони також зазнали затоплення.
Через підрив Каховської ГЕС російськими терористами вода затоплених в радянські часи територій почала відходити, тим самим даючи доступ до вивчення археологічних знахідок різних часів.
