Живучи в брехні, людина не може бути щасливою, бо не диявол є джерелом щастя.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) на Ютуб-каналі «Витражи: о вере в красках».
Владика пояснив, про що говориться в четвертій заповіді блаженств: «Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться» (Мф. 5:6).
«Якщо ти полюбиш шлях правди, то ти знайдеш Вічне Життя», - навів митрополит Антоній слова преподобного Єфрема Сиріна.
«Поняття блаженства та правди нерозривно пов'язані, причому правда - це одна з умов людського щастя. Щоправда - це вірність людини заповіту з Богом. Кожен із нас при хрещенні вступив у союз, або завіт із Богом. Ті, хто прагнуть жити по правді, образною мовою Святого Письма іменуються «голодними і спраглими правди»», - нагадав архієрей.
Він зазначив, що жити справді непросто, тому що у світі дуже багато брехні.
«Джерело брехні - диявол, на що прямо вказує Господь: «Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди» (Ін. 8:44). І щоразу, коли ми множимо брехню - говоримо неправду чи чинимо неправедні справи, - цим розширюємо володіння диявола. Відповідно, живучи в брехні, людина не може бути щасливою, бо диявол не є джерелом щастя», - продовжив митрополит.
Владика Антоній пояснив, що через неправду людина входить у сферу зла. «А зло та щастя несумісні. Заповіді блаженства свідчать: не може бути щастя без правди, як немає щастя в єдності з брехнею. І тому будь-яка спроба влаштувати особисте, сімейне, суспільне чи державне життя на засадах брехні неминуче призводить до поразки, поділу, хвороб та страждань», - зазначив він.
«Не може бути щасливим, принаймні внутрішньо, той, хто будує своє життя на брехні», - вважає керуючий справами УПЦ.
Владика також зазначив, що з погляду психології, брехня є ознакою двоєдушності та лицемірства: коли людина думає одне, а говорить при цьому зовсім інше. «Така двоєдушність - це насамперед свідчення духовної хвороби людини, ознака порушення цілісності людини як особистості, якась моральна «шизофренія», за якої людина намагається жити двома життями», - додав він.
«Правда - це вірність Богу та ближньому. І тому не випадково, що слова «правда» і «праведність» мають спільний корінь. Не можна стати праведним, тобто догодити Богові, якщо головним принципом твого життя не стане любов до правди. Людина може побудувати справді Богоугодне життя лише на підставі правди. А будь-яка спроба влаштування чи то сімейного, чи суспільного життя на принципах брехні та лицемірства неминуче буде приречена на провал», - підсумував митрополит Антоній.
