Якщо є бажання віддати дитину до танцювальної студії, то тут нічого гріховного немає.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на портал «Православне життя», про це розповів священик Володимир Пучков.
«З одного боку, в аскетичній літературі та в устах проповідників давнини танцювання – заняття гріховне, розпусне і в усіх відношеннях погане. З іншого боку – «часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними». Чи не так одностайно церковні авторитети давнини засуджували театр за ледарство проведення часу, розпусту та лицедійство, а ось зараз театр – уособлення культури в чистому вигляді. У брежнєвські часи до театру на обов'язковій основі водили студентів духовних шкіл, долучаючи тим самим майбутніх священнослужителів до кращого, що мала світська культура», - сказав отець Володимир.
Свящегник зазначив, що танці танцям різняться.
«Танці розпусні, що пробуджують пристрасті і розпалюють хтивість, існують у наш час так само повсюдно, як і в давнину. І в тому, що такі танці однозначно гріховні, немає жодного сумніву. Причому до гріха в даному випадку причетні всі, хто бере участь у процесі: і позбавлені сорому танцюристи, і хтиві глядачі, і жадібні організатори. Але, з іншого боку, танці існують і як мистецтво, і як вид спорту, і як засіб фізичного та естетичного розвитку. Загалом записувати все це бально-спортивно-класичне розмаїття в розряд гріхів щонайменше нерозумно. Навпаки, доречним бачиться чітку межу, за якою закінчуються просто танці і починається гріх», - пояснив він.
Священник Володимир Пучков вважає, що якщо розпусну складову з танців прибрати, тоді отримаємо все вищезгадане танцювальне розмаїття.
«Взяти для прикладу балет. Для танцюристів – щоденна каторжна праця та життя у режимі жорстких обмежень з пізнього дитинства до ранньої пенсії. Для глядачів – дуже своєрідне естетичне задоволення, для снобів – привід поміркувати про режисерські ідеї. Для решти всіх категорій населення – нудьга смертна», - продовжив священик.
Також отець Володимир вважає, що при цьому все ж таки ніяк не можна сказати, що, крім явно розпусних танців, все інше нешкідливе і нормально.
«Є різновид танців, який пережив різні часи і при погляді на який можна тільки з жалем відзначити, що даремно пережив. Це танці, які танцюють ті, хто любить танцювати, але не вміє. Це сільські танцюристи та міські дискотеки. Тут і розв'язність у поведінці, нетверезість як норма, вульгарні замашки, потворні рухи тіла. Лише за назвою «культурний» відпочинок, який нерідко закінчується мордобоєм і добре, якщо не поножовщиною», - пояснив він.
Але водночас священник УПЦ звернув увагу, що бувають і невинні ситуації: наприклад, танці під час святкування весілля чи ювілею. «Однак і тут віруючим варто триматися простого правила: добре лише те, що гарно. На танцюючих молодят, які місяць перед цим репетирували весільний танець, або на людей, які мають уявлення про те, що таке танці, і добре танцюючих, дивитися, безумовно, приємно», - вважає отець Володимир.
Священник зазначив, що є бажання віддати дитину до танцювальної студії, то тут нічого гріховного немає.
«Сучасні діти ростуть у таких умовах, що ні руху, ні навантажень, ні дисципліни багато їм не може бути. І якщо заняття танцями навчить їх самодисципліні, упорядкує спосіб життя, залишить менше часу на ледарство – це піде їм лише на користь. Тут що танці, що спорт – заняття однаково корисні», - підсумував отець Володимир Пучков.
