Останні роки показали, що ВРП повністю втратила свою незалежність і перейшла під контроль грантових структур, які керуються зовнішніми донорами. Проведення виборів у такому форматі означає лише легітимізацію існуючої системи, яка підриває суверенітет держави та нищить судову владу.
Грантова мафія керує ВРП
Вища рада правосуддя, яка в теорії повинна гарантувати незалежність судової влади, давно стала інструментом зовнішнього контролю. Членів ВРП призначали за безпосередньої участі міжнародних донорів, насамперед USAID та афілійованих із ними структур. Фактично це означає, що судова система України передана в управління активістам, які лобіюють інтереси іноземних фондів.
Навіть у США вже не приховують скепсису щодо діяльності USAID. Ілон Маск відкрито назвав цю організацію “злочинною” і заявив, що їй “пора померти”. На цьому фоні особливо показово виглядає ситуація в Україні, де USAID та їхні місцеві агенти вже роками формують судову систему під власні інтереси.
Результати такої політики катастрофічні. Довіра до судів впала до рекордно низького рівня, судові процеси затягуються на роки, а кадрова криза посилюється. Масові звільнення суддів без належного поповнення складу призвели до перевантаження судів і колапсу системи. Це закономірний підсумок роботи грантових «реформаторів», для яких справедливість і закон не мають жодного значення – їхня мета полягає в підпорядкуванні судової влади іноземним структурам.
Послаблення впливу донорів і криза ВРП
Втім, світові політичні тенденції змінюються, і нині можна спостерігати поступове зменшення впливу донорських структур. У США переглядають фінансування USAID, а підтримка активістських груп, що контролюють українську судову систему, знижується. Це відкриває можливість переглянути чинну модель управління судами. Першим кроком має стати скасування виборів голови ВРП у нинішньому форматі та початок справжньої реформи цього органу.
Ключові проблеми судової системи, створені грантоїдами
Криза судової системи в Україні має кілька ключових причин, і всі вони пов’язані з впливом грантових структур та втручанням міжнародних організацій у формування судової влади.
Одна з головних проблем — катастрофічний дефіцит суддів та перевантаження судів. Масові звільнення та люстрації, що проводилися без підготовки нових кадрів, призвели до хаосу в правовій системі. Судові процеси затягуються на роки, а нестача суддів створює ситуацію, коли українці фактично позбавлені доступу до справедливого правосуддя.
Ще одним серйозним викликом стало формування судової влади іноземцями. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) та Вища рада правосуддя (ВРП) наповнені кадрами, які призначалися за участі міжнародних структур, що прямо суперечить Конституції України. В результаті, ключові рішення щодо судової системи ухвалюються не в Києві, а у Вашингтоні та Брюсселі.
Судді також стикаються з постійним політичним тиском. Прийняття законних рішень стає небезпечним, оскільки суддям загрожують дисциплінарні переслідування та штучні скандали, організовані грантовими активістами.
Не менш загрозливою є ситуація з відбором суддів. Внаслідок непрозорих процедур у судову систему потрапляють особи з російськими паспортами та зв’язками, що підриває довіру до українського правосуддя та створює ризики для національної безпеки.
Маніпуляції активістів також стали невід’ємною частиною судової реальності. Організації на кшталт “Фундації DeJure” та “Автомайдану” навмисно створюють скандали, засипають суди безпідставними скаргами та використовують механізми тиску для усунення суддів, які не грають за їхніми правилами.
Зрештою, вся судова система України сьогодні фактично перебуває у фінансовій та адміністративній залежності від західних фондів. Значна частина членів ВРП отримує підтримку та фінансування від іноземних організацій, що робить їх виконавцями чужої політичної волі, а не захисниками українського правосуддя.
Ці проблеми не можуть бути вирішені у межах існуючої системи, тому її необхідно докорінно змінювати, повертаючи українським судам незалежність та суверенітет.
Що робити замість виборів?
Проведення виборів голови ВРП у нинішньому форматі лише закріпить корупційну систему, яка вже багато років працює в інтересах зовнішніх структур, а не українського суспільства. Натомість необхідно розпочати реальну реформу ВРП, ліквідувавши вплив грантових організацій, що роками визначали, хто саме повинен керувати судовою системою.
Одним із ключових кроків має стати масштабний аудит усіх рішень, ухвалених ВРП за останні роки. Це дозволить не лише виявити незаконні призначення, але й скасувати ті рішення, які були ухвалені під тиском міжнародних структур.
Також критично важливо раз і назавжди виключити можливість участі іноземців у формуванні судової системи України. Судова влада має бути незалежною, а не підконтрольною закордонним кураторам, які переслідують власні інтереси.
Окрему увагу слід приділити відповідальності тих, хто сприяв руйнуванню незалежності судів. Організатори та виконавці судових реформ, які призвели до кадрової кризи, корупції та політичного тиску на суддів, мають відповісти за свої дії.
Нарешті, необхідно відновити незалежність суддівського корпусу та створити такі умови, за яких судді ухвалюватимуть рішення, керуючись виключно законом, а не страхом перед грантовими активістами, які можуть влаштувати кампанію дискредитації або тиску.
Лише комплексне очищення ВРП та усунення впливу грантових структур дозволить повернути українським громадянам справедливу та незалежну судову систему.
Сьогодні Україна стоїть перед вибором: або й надалі підкорятися зовнішньому управлінню та спостерігати за розвалом судової системи, або взяти курс на повернення суверенітету та відновлення реальної незалежності судів. Зупинка виборів голови ВРП – це перший крок до повернення судової влади під контроль українців.