А значить, усупереч політичним спекуляціям, альтернативи українській ГТС для надійного транспортування російського газу до країн Європи немає. Тому в Кабінеті Міністрів переконані, що наші транзитні перспективи для «Газпрому» кращі, ніж будь-які обхідні шляхи. Адже в систему українських газопроводів входять також газосховища великої потужності, яких немає на інших альтернативних маршрутах.
З цією точкою зору солідарні в Брюсселі, де вважають, що Україна допоможе забезпеченню енергетичної безпеки Європи. Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер звернув увагу, що «Україна стає не лише транзитною країною для транспортування газу з Росії, але вона має і потенціал для зберігання газу». « Україна — країна з найбільшими можливостями для зберігання газу, від 35 млрд. куб. м до 60 млрд. куб. м», — зазначив він. Єврочиновник переконаний, що цей потенціал забезпечуватиме більшу безпеку поставок газу.
Вигідні інвестиці
Безумовно, той факт, що Україна в очах ЄС стає не лише транзитною країною для транспортування газу, але й потенційним місцем для зберігання блакитного палива, вселяє оптимізм. «Це вже якісь конкретні кроки, які спрямовані на те, щоб показати, що Україна не залишиться з Росією один на один у газових справах», — вважає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Експерт з питань енергетики Володимир Саприкін вважає перспективним нарощування обсягів українських ПСГ з нинішніх 31 млрд. куб. м, про потенціал якого говорять в Єврокомісії. «Фактично пропонується збільшити обсяги сховищ удвічі. Такі програми в Україні готові, зроблено певні оцінки і напрями робіт по кожному сховищу. Зокрема, при реалізації програми модернізації та реконструкції ГТС газосховища можуть бути розширені як частина тих же магістральних газопроводів», — пояснив він.
Свій інтерес до української газотранспортної інфраструктури Євросоюз готовий підтвердити фінансово. Вже досягнуті домовленості про фінансування її модернізації. Перші 300 млн. євро Україна може отримати вже цього літа. «Ми провели аналіз і отримали позитивні експертні висновки по газотранспортній системі», — сказав Гюнтер Оттінгер.
В українському уряді такий підхід вважають конструктивним. Провідною британською консалтинговою компанією Mott MacDonald було підготовлено техніко-економічне обґрунтування модернізації ГТС. Зарубіжні експерти також підтвердили, що для першого етапу реконструкції знадобиться близько 300 млн. євро. А значить, є гарантія того, що європейські інвестиції будуть використані за призначенням, а заявлена сума є оптимальною для успішної реалізації проекту.
Потрійний ефект
Ще одним важливим сигналом із Брюсселя стало те, що ЄС, як і Україна, бачить майбутнє української труби у форматі консорціуму за участю трьох сторін: Росії як добувної сторони, України — транзитера та ЄС як покупця газу. Єврокомісар з енергетики запевнив, що підтримує таку модель розвитку відносин. «Кожен з нас є партнером з Росією, і разом з тим ми партнери між собою. У всіх є власні інтереси, але є й спільні, тому я впевнений, що ми дійдемо до спільних рішень», — заявив Гюнтер Оттінгер.
Готовність ЄС до тристороннього співробітництва з Києвом та Москвою щодо газового питання підтвердив і європейський комісар з питань розширення європейської політики сусідства Штефан Фюле, з яким представники українського уряду також провели багато результативних зустрічей і успішних переговорів.
Експерти вважають, що НАК «Нафтогаз» може створити додаткові транзитні потужності через територію України, які здатні стати дешевшими, ніж формування трубопровідних маршрутів, що обходять Україну. На практиці це сприятиме посиленню ролі України як надійної транзитної держави в інтересах усіх держав, задіяних у торгівлі газом: Росії як постачальника та країн Євросоюзу як споживачів. Модернізація ГТС та її розширення створять позитивні макроекономічні ефекти для України.
Що стосується актуального технічного стану української ГТС, то, на думку експертів, вона знаходиться в кращому стані, ніж російська, яка також потребує додаткових коштів на оновлення. Тому російська влада також повинна потурбуватися про модернізацію своєї труби, щоб підвищити надійність поставок газу до Європи.
ДОВІДКА
Газотранспортна система (ГТС) України — одна із найбільших у світі — виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також транзит природного газу через територію України в країни Західної та Центральної Європи.
ГТС України складається з 39,8 тис. км газопроводів із компресорними станціями, 13 підземних сховищ газу (ПСГ), мережі газорозподільних (ГРС) і газовимірювальних станцій (ГВС). Дочірня компанія Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» — ДК «Укртрансгаз» — є основним оператором газотранспортної системи (38,6 тис. км газопроводів і 12 підземних сховищ газу).
Пропускна спроможність газотранспортної системи на вході становить близько 288 млрд. куб. м, на виході — 178 млрд. куб. м газу на рік, у тому числі 142 млрд. куб. м в європейські країни. Слід зазначити, що проектні показники не є чисто теоретичними, а фактично підтверджуються. В осінньо-зимові періоди газотранспортна система України забезпечувала транзит газу до Європи на рівні 140 млрд. куб. м на рік.
Українська ГТС тісно пов'язана з системами сусідніх європейських країн — Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови, і через них інтегрована в загальноєвропейську газову мережу й таким чином є мостом між найбільшими газодобувними регіонами — Росією та Середньою Азією — і споживачами Європи.
Основний обсяг експортних поставок природного газу з Росії здійснюється через територію України, і сьогодні наша ГТС може забезпечити надійний транзит газу до країн Європи.
У 2013 році через територію України до країн Західної Європи транспортовано 86,1 млрд. куб. м, що на 1,9 млрд. куб. м. або 3,2% більше, ніж показники аналогічного періоду минулого року.
