Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.
“Ми документуємо зруйновані пам'ятки в Україні. З початку відбувається дистанційний моніторинг, а власне найважливішим є обстеження на місці. Станом на сьогодні ми вже обстежили понад вісімсот об'єктів у тринадцяти областях України. Власне, це робиться для того, щоби притягнути росію до відповідальності у міжнародних судах. І дуже важливим є дослідження об'єкта на місці якнайшвидше після його руйнування і після цього збереження матеріалів у базі даних, щоб потім це могло бути доказами. За нашими оцінками, попри вісімсот обстежених об'єктів, загалом є близько двох тисяч постраждалих лише об'єктів культурної спадщини. Також наша команда займається дослідженнями розграбування музеїв спільно з міжнародними партнерами. Ми здійснюємо вивчення і документування”, - сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу лідер команди HeMo:Ukrainian Heritage Monitoring Lab (Лабораторія моніторингу української спадщини) Василь Рожко.
Він також зазначив, що команда використовує міжнародно визнані методи для документування злочинів рф проти культурної спадщини України.
За його словами, також ще один дуже важливий напрям роботи – це створення переліку об'єктів культурної спадщини для військових.
“Для того, щоб вони могли враховувати цю інформацію під час бойових дій та за можливості подбати про збереження цих об'єктів”, - зазначив Рожко.
Мистецтвознавиця Роксолана Макар, яка збирає свідчення та займається документуванням культурної спадщини, пошкодженої внаслідок війни, розповіла, що фахівці проводили експедиції не лише на підконтрольних Україні територіях, а й навіть в майже сірій зоні.
“Ми також працюємо в співпраці з військовими й також робили експедиції на територіях, які є майже в сірій зоні. Цим займався, зокрема, мій колега Віталій Титич. Але насправді як окупація, так і обстріли з великої відстані є дуже руйнівними для культурної спадщини. І наразі в нашій базі даних близько восьми ста об'єктів, які ми задокументували. Це трішки відрізняється від, наприклад, цифри ЮНЕСКО - близько трьохсот об'єктів. І тут насправді багато питань до того, які об'єкти вважати культурною спадщиною, яким чином відбувається моніторинг ЮНЕСКО”, - каже Макар.
Вона також наголосила, що в Україні неймовірна кількість пошкоджених об'єктів і дуже мало часу на їх документування.
“Ми не можемо чекати кінця війни для того, щоб додатково задокументувати весь рівень пошкоджень. Тому ми також почали створювати свої певні форми внутрішні для того, щоб ефективніше документувати. У нас є чудові фотографи, які знають, як документувати це і були навчені робити це правильно. Існує спеціальна методологія. Також ми співпрацюємо з експертами, які займаються лазерним скануванням і фотограмметрією. Ці техніки дозволяють зробити зображення пошкоджених пам'яток, які можна використовувати як у майбутній реставрації, і це вже використовують в реставрації в Україні, так і для майбутніх кримінальних справ, тому що це доволі точна форма документування”, - розповіла Макар.
Своєю чергою український адвокат Віталій Титич наголосив, що росія розв'язала війну в якій культура є безпосереднім об'єктом.
“На відміну від всіх попередніх воєн, коли об'єкти культурної спадщини та культурні цінності зазнавали ушкодження як супутні витрати, то зараз ми в Україні та все міжнародне співтовариство стикнулися з новим викликом, коли культурні об'єкти є безпосередньо тим, на що направлена ця агресія. Саме це ми намагаємось донести до наших колег, використовуючи всі майданчики. Зокрема безпосередньо такий майданчик як ЮНЕСКО, і таку нагоду, як 70-та річниця Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Ми хочемо представити на робочих сесіях результати документування злочинів і наше юридичне бачення ситуації відповідно до вимог міжнародних договорів”, - сказав Титич.
Він також підкреслив, щоб притягнути до відповідальності за нищення культурної спадщини України, дуже важливо мати докази, зібрані належним чином.
“Докази мають бути належними, тобто доводити конкретні факти, напади на культуру є безпосереднім об'єктом, метою цієї війни, розв'язаної російською федерацією. І ці докази мають бути належними та допустимими. І відповідно, звертатися до тих механізмів, які є, щоб спробувати притягнути до відповідальності. Перш за все вище політичне керівництво російської федерації та країну агресора як таку з метою досягнення репарації з метою отримати інструмент для відшкодування тих збитків, які були завдані”, - підкреслив Титич.
