Про це заявила на брифінгу у Медіацентрі Україна — Укрінформ виконавча директорка ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова.
"Це не є унеможливлювання, щоб путін не зустрічався десь з представниками інших країн. Але водночас це є міжнародне експертне рішення. МКС, звинувачуючи когось, показує, що контакти з ним - це високий ризик. Для демократичних країн - це серйозний сигнал", - сказала Романцова.
У цьому контексті, зазначила вона, дуже цікавить реакція країн, які вважають себе рівноправними членами ЄС, але ведуть досить дивну політику щодо розв’язаної росією війни. Йдеться, зокрема, про Угорщину, Сербію, Чорногорію.
Відповідаючи на запитання Укрінформу стосовно того, чи можуть країни-члени МКС не виконувати свої зобов'язання щодо арешту путіна в разі, коли він перебуватиме на їх території, Романцова сказала, що, на жаль, така практика уже була в історії суду і спеціальних механізмів покарання не передбачено.
"Така практика була, здебільшого в країнах африканських. Там деякі країни просто заявляли, що вони не будуть виконувати свої зобов'язання стосовно рішення МКС, а деякі маніпулювали часом, даючи злочинцям покинути країну. На жаль, така ситуація можлива... Тут немає міжнародної поліції чи міжнародного уряду, який би покарав ці країни. Ми живемо у світі, де кожна країна захищена власним імунітетом", - зазначила правозахисниця.
Водночас на її переконання, у таких випадках мали б діяти інші механізми впливу, зокрема санкційні.
"У цьому випадку мали б бути наслідки економічні і політичні. Тобто країна, яка маніпулює своїми зобов'язаннями і стає на бік росії, має відчути певні наслідки: втратити можливості на міжнародну торгівлю, на розвиток науки спільно зі світом тощо", - сказала Романцова.
Ще одним цікавим питанням у нинішній ситуації, за її словами, є позиція країн, які не є членами МКС, як вони діятимуть в разі потреби. "Вони не зобов'язані виконувати рішення МКС, але вони не можуть не визнавати той факт, що є звинувачення стосовно путіна", - зауважила правозахисниця.
