Про те, які є перспективи здійснити цей стрибок та яку ще домашню роботу потрібно Україні виконати, Факти ICTV розпитали голову постійної делегації України в ПА НАТО Єгора Чернєва.
Із 24 лютого минулого року змінилося ставлення як до України від наших партнерів, так і до рф, наголошує Чернєв.
«Дуже багато до 24 лютого чув позаочі, поза офіційною позицією, що двері відчинені, але вам потрібно реформуватися, часто повторювали, що не хочуть провокувати Росію, не хочуть нової війни, розривати якісь економічні, політичні, культурні зв’язки з РФ. Зараз все це в минулому, зараз всі абсолютно чітко розуміють, хто така Росія, а головне – хто така Україна і що вона може», – каже політик.
Українські Збройні сили довели на полі бою, що можуть стримувати величезну армію рф. І це досі вражає європейців, тому членство України в НАТО – це питання часу.
«Багато наших партнерів, ті самі данці, британці чи французи, кажуть: “Ми б не втрималися. Ми розуміємо, що ми би такої війни зараз не витримали”. І тому розуміння того, що Україна має стати членом НАТО, є. Скільки нам потрібно часу, коли це має статися, на яких умовах – ось в цьому є різниця підходів між різними країнами, але не в тому, що Україна має все ж таки бути членом НАТО», – каже Єгор Чернєв.
У липні у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, на який Україну вже запросили, але на якому також сподіваються почути конкретні кроки.
«Ми ж хочемо почути на цьому саміті досить конкретні пропозиції, конкретні кроки, що має зробити Україна й блок, щоб у найближчій перспективі, після нашої перемоги, ми стали членом НАТО. Це є основою, такою базою гарантій безпеки не тільки для України, а в принципі для Європи, для євроатлантичного середовища», – каже Єгор Чернєв.
Україна сподівається отримати членство в НАТО без ПДЧ, бо заслуговує на це.
«Наша позиція, що ми все ж таки маємо отримати членство або запрошення до членства без ПДЧ. Тому що, по-перше, є такий прецедент: Швеція і Фінляндія запрошені й увійдуть до блоку без ПДЧ, по-друге, ми дійсно великими кроками змінюємося і наближаємося до стандартів НАТО на полі бою, використовуючи західні зразки озброєння, тренування, підходи до командування тощо. Стандарти НАТО – це не лише про систему озброєння чи про сферу безпеки та оборони. Це і про демократичні принципи, про свободу слова. Це багато завдань, які ми виконуємо щодо членства в ЄС», – наголошує Чернєв.
Крім того, він зауважив, що “і тут ми не робимо подвійну роботу, ми робимо одну роботу, але для двох інституцій одночасно”.
«Наше завдання до саміту – виконати максимум домашньої роботи – реформувати СБУ, реформувати Держтаємницю, цивільний нагляд і контроль за сферою безпеки і так далі, щоб у наших партнерів не було аргументів типу: “Дивіться, ми за, але вам потрібно ще багато чого зробити”. Ми, незважаючи на війну, проводимо реформи, і це і дивує, і надихає наших партнерів, щоб нас підтримати», – заявив Чернєв.
