Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми хочемо привернути увагу до того, яким чином інші країни, уряди чи парламенти могли б допомогти нам сприяти звільненню цивільних заручників з російського полону. За останніми даними, мова йде про понад 10 тисяч людей, яких росія не просто утримує, а піддає тортурам та часто судить за вигадані злочини. Фактично ці цивільні особи перебувають у повному правовому вакуумі, часто про них нічого невідомо родичам», — розповіла Олена Хоменко, організаторка слухань та віцепрезидентка ПАРЄ.
«Важливо розповідати тут, у Європі, далеко від війни, реальні історії людей», - додала вона.
Своїми свідченнями поділились дружини незаконно ув’язнених, вивезених до росії та обвинувачених у тероризмі українців. Одна з них, Тетяна Орлова, розповіла про тортури, яких зазнала і сама, коли потрапили в полон на окупованих територіях: «Нас двічі вивозили з дому. Допитували. Після другого разу я його більше на бачила, лише чула, як його катували під час допиту. Чоловіків з підвалу постійно забирали та катували, зокрема електричним струмом. Протримали 15 діб, потім вивезли на територію росії, де саме він зараз – невідомо».
За словами Юрія Ковбаси, директора Департаменту з питань безпеки та оборони Офісу Омбудсмана України, росія жорстоко порушує права цивільних громадян, які насправді мають бути захищені Женевською конвенцією про цивільних полонених. «Загалом на квітень до єдиного реєстру зниклих цивільних МВС внесено 34 тисячі громадян. Це верифіковані дані. Насправді неможливо навіть обрахувати, скільки саме українців зараз в російському полоні», - каже представник Офісу Омбудсмана.
Він наголосив, що йдеться про колапс міжнародного гуманітарного права. Оскільки Женевська конвенція зовсім не працює, треба шукати інші шляхи, як обмінювати полонених та повертати цивільних. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за час усіх проведених обмінів було звільнено лише 147 цивільних заручників.
Серед можливих кроків, які допомогли б тиснути на рф, експерти назвали обов’язкове документування злочинів, поширення інформації про них, а також запровадження спеціального пакету санкцій проти винуватців. Прискорити процес повернення допомогло б також запровадження та початок роботи Спеціального трибуналу для російських злочинців.
