Так, за словами глави Мінцифри Михайла Федорова, тепер у студентів буде більше свободи дій. Вони вибиратимуть, скільки вчитися, які саме предмети цікаві й навіть зможуть змінювати спеціальність після 1–2 років навчання.
У відомстві зазначають, що нововведення дадуть змогу оптимізувати роботу ЗВО, зробити навчання більш ефективним, а також наблизити українську освіту до європейських стандартів, зокрема:
1. Студенти за контрактом можуть регулювати термін навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість 4-х. Чи навпаки — отримати ступінь за 6 років. Це допоможе формувати зручний графік, якщо людина працює чи хочете приділити більше уваги певним предметам.
2. Вибір спеціальності після першого чи другого курсу. У 17 років складно вибрати професію на все життя. Тому студентам надаватимуть більше часу та можливостей, щоб визначитися. Вступаєте на певну галузь, 1—2 роки вивчаєте загальні предмети, далі — вибираєте конкретну спеціальність.
3. Дистанційне навчання замість заочного чи вечірнього. Плагнується з 2024 року відмовитись від заочної форми навчання.
"Заочна форма навчання — радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективніше, ніж купування дипломів та освіта "для галочки", - каже Федоров.
4. Мінімальний обсяг аудиторних занять. Для бакалаврів — не менше ніж 10 годин, для магістрів та аспірантів — не менше ніж 8. Раніше цей показник не регулювався і деякі заклади цим зловживали, пропонуючи студентам опрацьовувати дисципліни майже самостійно.
5. Вибіркові курси. Для студентів, які навчаються на регульованих спеціальностях (право, медицина, військова служба, атомна енергетика тощо) вибірковий компонент буде меншим, ніж раніше, — 10% замість 25%. А для нерегульованих — навпаки, відсоток може бути більшим за 25%.
