Про це йдеться у звіті ООН щодо України, який охоплює ключові події в галузі прав людини з 1 червня по 31 серпня 2024 року, передає УНН.
Детальні та послідовні розповіді про тортури чи жорстоке поводження в місцях позбавлення волі в російській федерації надали 169 зі 174 українських військовополонених, опитаних УВКПЛ з березня 2023 року.
Українські військовополонені розповідали, що піддавалися різноманітним методам тортур або жорстокого поводження. До регулярних методів належали: жорстоке побиття, ураження електричним струмом, удушення, тривалі стресові пози, надмірні фізичні вправи, позбавлення сну, імітаційні страти, погрози жорстокого насильства особі чи її родині та приниження. У багатьох випадках для вчинення цих дій злочинці використовували такі інструменти, як електрошокери, кийки, пластикові труби, дерев’яні молотки, зброю, плоскогубці та ножі, а іноді підбурювали собак до нападу на військовополонених.
УВКПЛ оцінило ці акти насильства як навмисне заподіяння сильного болю та страждань жертвам.
"Опитані також часто повідомляли, що зазнавали форм сексуального насильства під час інтернування. 119 опитаних сказали, що вони зазнали актів сексуального насильства, включаючи зґвалтування, спроби зґвалтування, погрози зґвалтування та кастрації, побиття або застосування електрошоку до геніталій, неодноразове примусове оголення та сексуальне приниження", - йдеться в звіті.
В ООН повідомляють, що тортури та інші форми жорстокого поводження були поширені під час допитів.
"Тортури та інші форми жорстокого поводження були поширеними під час допитів і на всіх етапах ув’язнення, у тому числі під час прийому, повсякденних процедур інтернування (примусового затримання – ред.) та внаслідок жахливих умов інтернування. Цілі групи українських військовополонених регулярно зазнавали такої жорстокої практики в різних місцях інтернування в численних регіонах на окупованій території України та Російської Федерації, демонструючи схожу жорстокість", - йдеться в звіті.
Процесуальні гарантії, призначені для запобігання катуванням і жорстокому поводженню, часто не запроваджувалися або були неефективними, що ускладнювалося неадекватним законодавством і відсутністю відповідальності за такі порушення.
