Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у вересні 2024 року.
Як зазначається, у жовтні 2020 року КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося запитання: «Якби вам зараз без умов надали громадянство США або ЄС, ви б поїхали для постійного проживання в ці країни?». На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон. У вересні 2022 року, тобто через пів року після повномасштабного вторгнення, КМІС повторив запитання, і частка тих, хто хотів переїхати за кордон, скоротилася до 7% (зниження відбулося, зрозуміло, і через те, що частина людей, які бажали переїхати, здійснили своє бажання на тлі вторгнення, але також значною мірою – і через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України), стверджують соціологи.
У вересні 2024 року (після двох з половиною років повномасштабного вторгнення) КМІС знову поставив це запитання. Готовність переїхати за кордоном порівняно із вереснем 2022 року зросла до 19%, проте лишається помітно нижчою, ніж була у 2020 році. «Разом з цим абсолютна більшість українців – 79% – продовжують стверджувати, що навіть у разі отримання громадянства США чи країни ЄС вони би все одно залишилися в Україні», – йдеться у повідомленні.
Водночас, за даними КМІС, у всіх регіонах України є тренд до зростання частки тих, хто готовий переїхати за кордон, але, по-перше, всюди (крім сходу) поточний показник нижче, ніж у 2020 році (на сході показники такі самі, як і були в 2020 році). По-друге, у всіх регіонах абсолютна більшість (від 75-81%) не хотіли би переїжджати за кордон, а хочуть лишатися в Україні.
За результатами опитування, серед усіх вікових категорій також є зростання частки тих, хто хотів би переїхати за кордон, проте серед усіх вікових категорій 74-86% хочуть залишатися жити в Україні.
Зокрема, серед 18-29 річних українців у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати за кордон. До вересня 2022 року показник знизився до 13%, далі до вересня 2024 року він зріс до 26%. «Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для 30-44 річних (серед яких наразі 75% не хочуть переїжджати з України)», – зазначають у КМІС.
Згідно з опитуванням, переважна більшість (70%) чоловіків 25-55 років, тобто мобілізаційного віку, не хотіли би переїжджати з України. Хотіли би – 27%. Серед жінок віком 25-55 років 80% не хотіли би переїжджати з України, хотіли би – 18%.
«У 2020 році також помітно більше чоловіків хотіли би переїхати за кордон, ніж жінок. Водночас у будь-якому випадку переважна більшість українських чоловіків мобілізаційного віку навіть за наявності легальних можливостей не хотіли би покидати Україну», – наголошують у КМІС.
КМІС 1-6 вересня провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про бажання переїхати жити в США чи ЄС.
Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду територія) було опитано 1022 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
