Про це у коментарі УНН розповів юридичний радник Transparency International Павло Демчук.
За його словами, у Transparency International неодноразово наголошували на недоліках в законодавстві, однак ряд проблем залишається і досі.
“На нашу думку, ліквідовувати АРМА не потрібно. АРМА створювалося в Україні з нуля, і є певний період часу коли воно налагоджує свою роботу. Ми в Transparency International постійно наголошували на недоліках в законодавстві, які можуть гальмувати роботу АРМА. Це, наприклад, відсутній порядок конкурсного визначення управителя активами. Бо ж АРМА не управляє активами самостійно, вона їх передає визначному управителю. І от відсутній зараз цей порядок, що впливає на прозорість визначення управителя. Також є проблеми із реалізацією активів. Але це не означає, що орган треба ліквідовувати. Треба удосконалювати законодавство, на підставі якого він діє, і потрібно працювати із проблемами. Бо у нас ця функція управління з арештованим майном лишається і її повинен хтось виконувати”, - зазначив Демчук.
Він також зазначив, що ліквідація АРМА може свідчити про невиконання Україною актів Євросоюзу.
“Якщо ми повернемося до того стану правового регулювання, який був до створення АРМА, то тоді управляли арештованим майном слідчі і прокурори. Вони ж визначали порядок зберігання їх, речових доказів тощо. І тоді були із цим проблеми, бо майно десь втрачалося, псувалося. Тому і створили АРМА. І фактично, якщо ми спочатку її створили, а потім ліквідовуємо - то це може свідчити про невиконання актів ЄС. Адже ми задали високий стандарт, високу планку і ми з нею працювали з 2016 року, а потім щось трапилося. АРМА все ж працює з великою кількістю чутливих активів. І мабуть, хтось хоче бачити АРМА ще більш ефективним, є нерозуміння того як працює Агентство. Воно ж не самостійно управляє арештованим майном, не є скарбничкою підсанкційного майна. АРМА - це сервісний орган в системі кримінальної юстиції, і до санаційного механізму вони стосуються хіба що в плані розшуку майна. І також може бути таке, що до АРМА в рамках кримінальних проваджень передається майно, на яке потенційно можуть бути накладені санкції. Але АРМА не має прямого стосунку до цього санкційного механізму як орган, який управляє російськими активами. І тому перша проблема - у нас може бути відкат виконання актів ЄС, і друге - треба визначати хто буде організовувати управління арештованим майном”, - додав юридичний радник Transparency International.
Нагадаємо, 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі. Разом з тим для повноцінного членства Україна має виконати низку умов. Восени 2023 року країни-кандидати мають представити повний звіт щодо своєї діяльності. 9 травня Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати у червні позитивну проміжну оцінку Європейської комісії щодо прогресу країни на шляху до ЄС.
