Про це йдеться в опублікованому документі “Відповідальність за порушення прав людини внаслідок агресії російської федерації проти України: роль міжнародної спільноти включаючи Раду Європи”, який був надісланий урядам країн-членів організації, передає Укрінформ.
“Пропонувалися різні варіанти створення спеціального трибуналу – усі вони в кінцевому підсумку ґрунтуються на договорах. Серед пропозицій є спецтрибунал, який може бути створений за багатосторонньою угодою між Україною та іншими зацікавленими державами за прецедентами Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу або Міжнародного кримінального суду”, - йдеться в документі.
За словами Пейчинович-Бурич, іншим варіантом може бути створення спецтрибуналу за угодою між Україною та міжнародною організацією, зокрема ООН.
Ще однією опцією може бути “гібридний трибунал”, заснований на українському законодавстві та схвалений/підтриманий Генеральною Асамблеєю ООН, зауважила вона.
Генсек також вважає, що роль Ради Європи у створенні спецтрибуналу залежатиме від політичної волі держав-членів.
“Ступінь підтримки Радою Європи може варіюватися, наприклад, від допомоги у виборі та призначенні суддів, розробки правил і процедур, надання технічної чи юридичної підтримки у сфері ведення справ, до відрядження експертів”, - підсумувала вона.
