У ніч з 22 на 23 листопада Рада директорів МВФ вирішила виділити Україні другий транш у межах ухваленої в червні 2020 року кредитної програми stand-by.
За підсумками позитивного перегляду програми Україна отримала 500 мільйонів СПЗ або близько 699 млн дол, які вже надійшли на рахунки уряду.
Крім того, фонд продовжив чинну кредитну програму до червня 2022 року. Без цього рішення програма закінчилася б у грудні, й Україна втратила б усі шанси отримати ще не вибрану суму позики на понад 2 млрд дол.
Україна запізнилася з отриманням траншу МВФ більш ніж на рік. Відповідно до початкового графіка, другий транш кредиту мав надійти ще у вересні 2020 року.
Однак політичні перестановки, скандальні рішення Конституційного суду та популістське рішення влади заморозити ціни на газ відтерміновували переговори з фондом про продовження співпраці.
Що українська влада зробила для отримання 700 млн дол та що повинна зробити для отримання інших траншів?
Кредит з перешкодами
Ще у 2019 році, до початку пандемії, на той момент новообрана українська влада намагалася домовитися з Міжнародним валютним фондом про довгострокову програму розширеного фінансування (EFF).
За задумом, ця програма мала тривати три роки і передбачала виділення близько 8 млрд дол за умови виконання Україною пакета реформ.
Однак у березні 2020 року умови співпраці з МВФ довелося переглянути. Перш за все – через заходи з підтримки економіки, яка раптово зіткнулася з підвищеним навантаженням на систему охорони здоров’я та локдаунами.
Остаточні терміни та умови кредитної програми суттєво змінилися.
9 червня 2020 року МВФ погодив 1,5-річну кредитну програму stand-by в еквіваленті 5 млрд дол, з яких 2,1 млрд дол фонд одразу ж переказав Україні у вигляді першого траншу.
Програма stand-by дозволяє покрити термінові потреби країни, оперативно запобігти кризовим явищам, підтримати економічне зростання. Програма EFF (Extended Fund Facility, механізм розширеного фінансування) виділяється країнам з повільним економічним ростом та слабким платіжним балансом і передбачає реалізацію комплексних реформ та структурних змін.
У 2020 році Україна мала отримати ще два транші по 700 млн дол, а решту, 1,5 млрд дол, – протягом 2021 року.
Для отримання у вересні 2020 року другого траншу Україна повинна була затвердити план роботи з проблемними кредитами в банках і запровадити ринок газу для населення. Влада виконала ці умови завчасно.
Однак прогрес у відносинах з МВФ перекреслили події, що відбулися згодом. У липні 2020 року колишній голова НБУ Яків Смолій несподівано оголосив про відставку у зв’язку із "системним політичним тиском" на центральний банк.
Незалежність НБУ вважалася однією з найуспішніших реформ, проведених в Україні після 2014 року. Заява Смолія майже одразу після отримання першого траншу моментально "заморозила" відносини з фондом.
Згодом у жовтні під удар потрапила ще одна реформа – антикорупційна. Конституційний суд скасував електронні декларації, відповідальність за незаконне збагачення та низку інших антикорупційних реформ.
Тож не дивно, що перша місія МВФ почала роботу в Україні на межі 2020-2021 років – на чотири місяці пізніше, ніж очікувалося після підписання програми.
Хоча місія працювала шість тижнів, успіхом вона не увінчалася.
Загроза для ключових з точки зору фонду реформ нікуди не зникла. Під час роботи місії, у січні 2021 року, уряд скасував реформу ринку газу, заморозивши ціни на блакитне паливо для населення.
Друга спроба продовжити виконання програми stand-by виявилася більш успішною.
Робота місії МВФ в Україні почалася у вересні 2021 року. Щоб досягти прогресу, владі довелося терміново "гасити пожежі" в антикорупційній та судовій реформах, а також надавати додаткові гарантії незалежності Нацбанку.
На що пішла Україна заради траншу
Ці 700 млн дол стали першим траншем кредиту МВФ за останні 1,5 року, але не першою виплатою фонду на користь України. Влітку 2021 року він розподілив між країнами-членами 650 млрд дол, з яких Україні дісталося 2,7 млрд дол.
Однак отримання цих коштів не звільняло Україну від зобов’язань у межах чинної кредитної програми. Тож перед наданням другого траншу МВФ висунув владі низку умов.
Фонд завжди прагматично ставився до співпраці з Україною. Навіть у 2020 році, коли влада ледь не благала МВФ про нову програму для підтримки економіки в епоху пандемії, фонд не поспішав затверджувати її без додаткових гарантій.
Тоді цією гарантією стало ухвалення "антиколомойського" закону, який вносив зміни до банківського законодавства, унеможливлюючи повернення збанкрутілих банків на ринок, а націоналізованих – колишнім власникам.
Так сталося і цього разу. 19 жовтня 2021 року, на наступний день після завершення роботи місії МВФ, Верховна Рада ухвалила всі необхідні закони для отримання траншу.
По-перше – закони, які посилюють незалежність центрального банку.
Вони обмежують деякі повноваження Ради НБУ, виводять з-під дії закону про публічні закупівлі замовлення Нацбанком послуг юридичних консультантів та звільняють НБУ від обов’язку надавати уряду розрахунки свого прибутку для формування плану доходів бюджету.
По-друге – закон про приведення статусу Національного антикорупційного бюро до вимог Конституції.
По-третє – у першому читанні закон "Про державний бюджет на 2022 рік".
Хоча до другого читання він може суттєво змінитися, для МВФ важливо зафіксувати зобов’язання влади повернутися до зваженої фіскальної політики, зокрема зменшити дефіцит держбюджету до прийнятних 3,5% від ВВП.
Що слід зробити для отримання нових траншів
За розрахунками урядовців та представників МВФ, додаткових шести місяців програми stand-by мало б вистачити, щоб Україна отримала решту коштів, запланованих у межах програми.
Відповідно до нового розкладу, затвердженого МВФ, наступні транші кредиту Україна зможе отримати в березні та червні 2022 року. Однак для цього уряд зобов'язався виконати низку вимог.
До кінця листопада 2021 року Україна має виконати такі структурні маяки.
По-перше – затвердити бюджет-2022, у якому дефіцит не перевищував би 3,5% від ВВП або близько 188 млрд грн.
Верховна Рада планує почати розгляд бюджету наступного тижня, тож шанс на вчасне виконання цієї умови примарний. Тим більше, що бюджет має враховувати всі потенційні зміни податкового законодавства, зокрема законопроєкт №5600, ухвалення якого в другому читанні відкладалося кілька разів.
По-друге – затвердити план передавання повноважень від старих членів наглядових рад держбанків до нових.
У нинішніх членів наглядових рад повноваження закінчуються навесні 2022 року, тож для МВФ важливо, щоб вони встигли передати повноваження, і в наглядових радах зберігалося правонаступництво.
Нових членів наглядових рад мають обрати за повною процедурою, яка включає всі конкурси.
До кінця грудня 2021 року Україна зобов’язалася опублікувати повний аудит Фонду боротьби з коронавірусом. Державна аудиторська служба цього досі не зробила. На запит ЕП служба розкрила лише частину аудиту.
У новому меморандумі знайшли відображення наслідки "банкопаду" 2014-2016 років. До кінця грудня 2021 року Офіс генпрокурора має опублікувати проміжний звіт щодо розслідувань у справах доведення банків до банкрутства.
Такі звіти мають стати регулярними та оприлюднюватися кожні пів року. У них мають міститися, зокрема, дані щодо стану кримінальних проваджень проти колишніх власників, менеджерів та пов'язаних з ними осіб.
Також там має бути зібрана інформація про кількість осіб, щодо яких ведеться розслідування, про кількість засуджених та обсяг коштів, які державі вдалося стягнути.
Крім того, у новому меморандумі знайшлося місце для гучних відставок у Нацбанку. До кінця 2021 року НБУ має затвердити план дій щодо покращення професійної спроможності департаментів, які відповідають за банківський нагляд.
До кінця січня 2022 року Кабмін зобов'язався розробити та схвалити дорожню карту повної або часткової приватизації Приватбанку та Ощадбанку, зокрема їхнього продажу міжнародним інвесторам з бездоганною репутацією.
До кінця лютого 2022 року Україна повинна опублікувати план повернення активів, виведених із збанкрутілих банків.
У цьому напрямку робота вже ведеться: створена робоча група, до якої увійшли представники НБУ, Фонду гарантування вкладів фізосіб, уряду та правоохоронних органів.
Поки що результатом її роботи стали позови ФГВФО проти ексвласників збанкрутілих банків за кордоном.
До кінця березня 2022 року Україна зобов'язалася покращити процедуру відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якого не можуть призначити з 2020 року.
Також парламент має ухвалити зміни до антикорупційного законодавства з метою посилення незалежності САП та встановлення механізму підзвітності її керівників.
В енергетичному секторі Україна зобов'язалася запровадити доступну для всіх постачальників газу базу споживачів. Такий крок має посилити конкуренцію на ринку та спростити процес зміни постачальника.
До кінця травня 2022 року уряд має провести корпоратизацію державного "Енергоатома". У компанії має з'явитися наглядова рада, більшість членів якої повинні бути незалежними. Обиратимуть їх за допомогою прозорих процедур.
До кінця квітня 2022 року в Україні має закінчитися перевірка доброчесності членів Вищої ради правосуддя відповідно до ухваленого в липні закону.
Окремо українська влада взяла на себе зобов'язання відмовитись від запровадження податку на виведений капітал, який відповідно до передвиборчої обіцянки Володимира Зеленського, мав би замінити чинний податок на прибуток підприємств.
Крім того, підписаним керівництвом держави меморандумом передбачено, що влада встановить заборону ексвласникам збанкрутілих банків брати участь у тендерах та приватизації.
Україна також зобов'язалася ухвалювати рішення про придбання банку "Укрпоштою" лише у разі, якщо воно не буде суперечити стратегії по зменшенню частки держави на банківському ринку. А Національний банк застосовуватиме до такого банку усі свої вимоги, нарівні з іншими установами.
Після того, як МВФ оголосив про завершення переговорів, але Рада директорів фонду не ухвалила рішення по кредиту, стало відомо, що "Укрпошта" досягла домовленості про купівлю "Альпарі банку" за 260 млн гривень.
Аби отримати черговий транш, влада повинна провести аудит рішень "Нафтогазу" про запровадження так званого "річного тарифу" на газ, на предмет того, що цей тариф міг бути способом субсидіювання цін на газ для населення та теплокомуненерго.
Наостанок, у МВФ згадали й про податкову амністію. За її підсумками, тобто після 1 вересня 2022 року Національний банк має провести аудит та оприлюднити звіт про перевірку застосування банками фінансового моніторингу до коштів, що амністовувалися.
Як рішення МВФ вплине на економіку
Рішення про виділення 700 млн дол кредиту ухвалене вчасно на тлі ситуації на міжнародних фінансових ринках.
Інфляція у світі починає прискорюватися, тож провідні центральні банки починають згортати заходи з підтримки економік та повертаються до більш жорсткої монетарної політики.
Це означає, що вартість зовнішніх запозичень для України зростатиме, а привабливість українських цінних паперів серед іноземних інвесторів падатиме.
Цей процес уже відбувається через новини про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну.
Протягом останнього місяця вартість українських євробондів, що торгуються Франкфуртській фондовій біржі, суттєво впала, а відсотки за ними навпаки виросли внаслідок зростання ризиків інвестування в Україну.
"Рішення МВФ особливо важливе в умовах збільшення загрози подальшої агресії з боку Росії, що унеможливлює розміщення державних облігацій на вигідних для України умовах", – констатує директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Хоча опитані ЕП аналітики не очікують, що рішення МВФ радикально вплине на попит на українські єврооблігації, воно може підтримати стабільність гривні.
"Хороші новини від МВФ позитивно вплинуть на гривню, але можливе виведення валюти іноземними тримачами ОВДП може цей позитив нівелювати", – зазначив директор аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Відповідно до умов програми stand-by, коштами МВФ розпоряджатиметься Міністерство фінансів. Зазвичай вони зараховуються до золотовалютних резервів Нацбанку.
У Мінфіні вже повідомили, що витратять позику на фінансування дефіциту держбюджету, який становить 246 млрд грн.
Хоча за січень-жовтень дефіцит бюджету становив лише 54 млрд грн, до кінця 2021 року він зросте через недовиконання плану видатків.
Річ у тім, що на листопад-грудень традиційно припадають найбільші видатки, частину яких розпорядники бюджетних коштів відкладають протягом року.
"Для Мінфіну отримання траншу є позитивним моментом. Це збільшить запаси валюти та допоможе розраховуватися за зовнішніми боргами.
Не варто очікувати, що Мінфін виходитиме на ринки єврооблігацій, адже потреба у валюті до кінця року залишається невеликою", – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Що далі
Відносини між Україною та МВФ найкраще описує фраза "крок уперед – два назад". Досі на кожну реформу, проведену в межах співпраці з фондом, припадало кілька реформ, яким загрожував провал.
Надалі такий темп роботи тримати буде набагато важче.
У 2022 році без підтримки МВФ Україні буде вкрай складно. Рекордний урожай зернових, зібраний у цьому сезоні, уже не зміцнюватиме гривню, а падіння цін на залізну руду та сталь позначиться на торговельному балансі.
Поступова та неминуча девальвація гривні може нівелювати всі зусилля Нацбанку із стримування інфляції, а наслідки останньої відчує кожен українець.
Після отримання попереднього траншу кредиту влада відчула впевненість у фінансовій стабільності і змінила голову Нацбанку.
Наприкінці 2020 року це рішення дорого коштувало платникам податків: аби забезпечити видатки, Мінфін був змушений позичати рекордні обсяги грошей, підвищуючи ставки за кредитами.
Однак чи вистачить владі мудрості цього разу не спокуситися на ухвалення чергового популістського рішення, щоб зберегти за Україною можливість отримати підтримку МВФ тоді, коли вона справді буде потрібна?
Ярослав Винокуров, ЭП
