Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на китайську митну статистику.
Зазначається, що скорочення китайського імпорту почалося наприкінці першого кварталу та прискорилося після того, як у травні з візитом у Пекіні побував російський диктатор володимир путін. Якщо в березні нафтовики продавали в Китай 2,55 млн барелів на день, то до червня обсяги опустилися до 2,05 млн барелів на добу, а в липні склали 1,9 млн.
Таким чином, за чотири місяці поставки нафти до Китаю впали на 30%, а з початку року - на 22% (у грудні це було 2,25 млн. барелів на добу).
Китайські НПЗ замінили російську нафту барелями з Близького Сходу: поставки із Саудівської Аравії в липні зросли на 13% рік до року, до 1,51 млн барелів на день. Крім того, на 61%, до 1,46 млн барелів на добу, злетів імпорт із Малайзії, яка є головним хабом із транзиту нафти з підсанкційних країн - Ірану та Венесуели.
За даними експертів CREA, Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, забираючи 43% усіх барелів, які нафтовики вивозять за кордон. З усіх товарів, що Росія постачає до Китаю, на нафту припадає майже дві третини, а на сировину понад 90%.
Просідання китайського попиту зменшила доходи економіки: у липні вони опустилися до річного мінімуму в 656 млн євро на день, згідно з оцінками CREA. Доходи від експорту нафти просіли на 5% щодо червня, до 219 млн євро на день, а фізичні обсяги поставок зменшилися на 9%.
Сукупний імпорт нафти Китаєм у липні став найнижчим із вересня 2022 року. Попит на паливо у другій економіці світу знижується у міру того, як темпи її зростання уповільнюються: різкий спад пов'язаний зі слабкою активністю в промисловості та будівництві, і те саме спостерігається і із закупівлями іншої сировини.
