Це значний контраст у порівнянні зі збитками у 11 млрд грн у 2023 році. Однак після підвищення тарифів для населення на 64% у червні компанія мала показати суттєво більший фінансовий результат. Чому цього не сталося?
Як вплинуло підвищення тарифів
До червня 2024 року "Енергоатом" втрачав 22 копійки на кожному кіловаті, проданому населенню, після підвищення тарифів почав заробляти 1,18 грн. Це повинно було покращити фінансовий стан компанії на понад 30 млрд грн за рік, що підтверджував ще влітку держслужбовець, добре знайомий з діяльністю оператора, повідомляє «Форбс».
За підсумками року "Енергоатом" збільшив виторг на третину – до 207 млрд грн. Витрати на субсидування дешевих тарифів для населення (ПСО) зросли лише на 9% – до 109 млрд грн. Компанія також зменшила борг перед підрядниками у шість разів, до 2,6 млрд грн. Однак одночасно дебіторська заборгованість збільшилася у три рази – до 11,5 млрд грн.
"Чудо" амортизації
Одним з найбільших факторів, що вплинув на фінансовий результат, стало аномальне зростання амортизації – на 89%, до 23,3 млрд грн. Це стало можливим після того, як "Енергоатом" наприкінці 2023 року провів переоцінку своїх активів у понад два рази – до 285 млрд грн.
"Ця амортизація нараховується лише на папері. В реальності ніяких грошових витрат за цим не стоїть", – пояснив на умовах анонімності чиновник, обізнаний у діяльності компанії.
Якби "Енергоатом" не збільшив амортизацію, його прибуток міг би бути на 11 млрд грн більшим, за підрахунками аналітика Dragon Capital Дениса Сакви. Відповідно, компанія мала б сплатити додаткові 2 млрд грн податків. Крім того, держкомпанії зобов'язані перераховувати левову частку прибутку до бюджету у вигляді дивідендів. Це могло б принести державі значні додаткові кошти.
Фінансова стратегія «Енергоатома»: розвиток чи маніпуляція?
Завдяки "оптимізації" витрат "Енергоатом" наростив ліквідність – його кошти на рахунках зросли у 3,6 раза, до рекордних 8,6 млрд грн. Тепер ці гроші компанія може використати на свій розсуд, зокрема на фінансування будівництва нових енергоблоків.
"Енергоатом" уже оголосив про плани придбати у Болгарії два реактори з недобудованої "Росатомом" АЕС "Белене" за щонайменше 27 млрд грн, щоб добудувати третій і четвертий блоки ХАЕС. Загальна вартість проєкту – понад 135 млрд грн, і компанія планує залучати як власні, так і кредитні кошти.
Депутати підтримали придбання обладнання "Росатома" у Болгарії Верховної Ради – 11 лютого вони проголосували за відповідний закон, а 13 березня його підписав президент Володимир Зеленський.
Реакція влади: хто виграв, а хто програв?
Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував ситуацію:
"До підвищення тарифів "Енергоатом" втрачав 22 копійки на кожному кіловаті, а після – заробляє 1,18 грн. Тобто вони отримали прибутки. Але ж ці черті гроші в бюджет віддавати точно не думали, тому в фінансовій звітності намалювали собі рекордну "амортизацію". Ну і своєму недолугому керівнику сказали, що якщо хтось спитає – нехай просто говорить слово "корпоратизація"."
На думку депутата, таким чином "Енергоатом" покращив ліквідність, а держава втратила податки та дивіденди. Водночас компанія отримала вільні кошти для купівлі російського ядерного обладнання та інших потенційно корупційних схем.
"Я ще пару місяців тому попереджав, що буде саме ця схема. Привіт тим депутатам, які за це проголосували. Вітаю, вас розвели двічі", – підсумував Железняк.
