Представники Китаю, Саудівської Аравії та Індонезії в приватному порядку закликають ЄС продовжувати чинити опір тиску з боку США і Великої Британії з метою конфіскувати російські державні активи на суму понад 200 мільярдів євро, які вони іммобілізували після вторгнення в Україну в лютому 2022 року, щоб допомогти зусиллям Києва з відновлення, заявили чотири чиновники.
"Ці країни дуже скептично ставляться до цієї ідеї", - сказав один із чиновників, який побажав залишитися невідомим, оскільки переговори дуже делікатні. Проблема в тому, що "це створить прецедент" - інакше кажучи, ці країни будуть боятися, що вони можуть виявитися наступними, хто програє.
Видання зазначає, що наразі будь-який план з вилучення заморожених російських активів Європи і використання грошей для допомоги Україні відсунуто на другий план. Західні країни ЄС, зокрема, люто чинять опір цьому, побоюючись юридичних наслідків і потенційної дестабілізації єврозони.
Але оскільки Вашингтон і Лондон зацікавлені (більшою мірою, оскільки обмежені бюджети і заплутана внутрішня політика означають, що інший спосіб фінансування воєнних зусиль України, що слабшають, а відновлення є привабливим варіантом), і це питання буде обговорюватися на зустрічі міністрів фінансів G7 наступного місяця, країни, які не вважають володимира путіна ворогом, не заспокоюються на досягнутому.
Вони вже бачили, як ЄС висунув більш обмежену пропозицію щодо зняття прибутку, отриманого від інвестування активів на суму близько 2,5-3 мільярдів євро на рік, водночас 90 відсотків доходів підуть на купівлю зброї для України.
І це також може вплинути на лобістську мотивацію цих країн. Вони можуть не тільки побоюватися прецеденту, а й діяти від імені путіна, не бажаючи, щоб ЄС допомагав Україні на полі бою, додає видання.
"Я визнаю, що росіяни могли попросити своїх друзів здійняти цей галас", - сказав високопоставлений дипломат із країни, що не входить до ЄС.
Якщо це так, то лобіювання в цих країнах буде слідувати тій самій схемі, що й та, що спостерігалася від початку війни в Україні, коли уряди, які не обов'язково виступали на підтримку росії, тим не менш виконували частину вказівок москви, пише POLITICO.
Наприклад, Туреччина, Китай і ОАЕ дозволили росії уникнути деяких західних санкцій, введених після початку її повномасштабного вторгнення, надавши імпульс її економіці і дозволивши їй фінансувати свою військову машину.
І впродовж усього конфлікту країни Перської затоки виступали посередниками, сприяючи обміну полоненими між росією та Україною і виступаючи посередниками в угоді, що дає змогу експортувати зерно з країни, яку роздирає війна. Аргумент, який наводять ці країни, полягає в тому, що вилучення російських активів може продовжити війну і змусити їх стати на чийсь бік всупереч своєму бажанню.
Ескалація війни і можливість поразки росії суперечать інтересам країн Перської затоки, заявив Теодор Карасик, старший радник консалтингової компанії Gulf State Analytics.
"Країни Перської затоки не хочуть, щоб росія розвалилася", - сказав він, вказуючи на свої інвестиції в країну.
Він додав, що використання російських активів для відновлення України може підірвати їхнє прагнення відігравати провідну роль у післявоєнному відновленні країни.
Видання зазначає, що конфіскація може також спричинити юридичні проблеми для цих країн. За словами чиновників, знайомих з ходом розгляду, російські компанії вже подали понад 100 позовів до національних судів з вимогою розблокувати західні активи, які наразі заморожені в росії.
Є побоювання, що ці судові розгляди можуть вийти за межі росії.
москва може підштовхнути дружні юрисдикції, такі як Китай і Саудівська Аравія, до атаки на західні активи в їхніх власних країнах, потенційно заплямувавши їхню репутацію в очах міжнародних інвесторів.
Експерти припускають, що побоювання цих країн про те, що їхні активи в Європі можуть виявитися наступними в черзі на конфіскацію, якщо вони впадуть у немилість Заходу, перебільшені.
