Сьогодні віруючі Української Православної Церкви святкують день пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира – хрестителя та просвітителя Русі.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ, частка мощей святого князя Володимира знаходиться в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Святий рівноапостольний великий князь Володимир увійшов до історії як Хреститель Київської Русі. Володимир був онуком святої рівноапостольної княгині Ольги та сином князя Святослава.
Згідно з літописом, Володимир став князем у Києві у 980 році.
Літописи зображують Володимира до прийняття ним християнства жорстоким, злопам'ятним і повним усіляких вад, серед яких, насамперед, відзначають надмірне сластолюбство. На той час Володимир мав п'ять дружин та сотні наложниць. Крім того, Володимир спочатку був затятим язичником і затятим ворогом християнства. На пагорбі біля свого палацу він влаштував справжній язичницький пантеон – поставив статуї язичницьких богів.
За словами літописця, «переможений пожадливістю», пристрасний, сильний, хоробрий воїн, нестримний у бенкетах і розвагах, Володимир був сином свого отця Святослава - язичником не так за переконаннями, як за способом життя.
Далеко не одразу Володимир прийшов до своєї віри. Коли розійшлася чутка про його хоробрість, мудрість і розміри його держави, яка була набагато більша за володіння інших царів і князів того часу, стали приходити до нього проповідники з різних народів і схиляти його до прийняття своєї релігії. За релігійним життям на Русі уважно стежили ті, хто так чи інакше був з нею пов'язаний і тому зацікавлений у духовному її розвитку: православні греки – на півдні, Римська Церква – на заході, мусульмани Волзької Болгарії та іудеї Хазарії – на сході.
Літописне оповідання про вибір віри Володимиром носить легендарний характер. До двору викликалися проповідники ісламу, іудаїзму, західного «латинського» християнства (католицизму), але Володимир після розмови з «грецьким філософом» зупинився на Православ'ї.
Згідно з літописом, у 987 році Володимир на раді бояр прийняв рішення про хрещення «за грецьким законом».
Після знищення ідолів почалося просвітництво киян євангельською проповіддю. Священнослужителі, а також хрещені раніше княжичі та бояри, обминали площі та будинки киян та проповідували Євангеліє.
Багато хто охоче приймав християнство, проте були й ті, що чинили опір. Це спонукало князя Володимира призначити день спільного хрещення киян. У місті було оголошено указ: «Якщо хтось не прийде завтра на річку – багатий чи бідний, чи жебрак, чи раб – буде противником мені!» Почувши указ великого князя, люди пішли хреститися у водах Дніпра та Почайни.
Прийнявши християнство, Київська Русь увійшла у світову історію як одна з найбільших християнських держав.
Частка мощей святого рівноапостольного великого князя Володимира знаходиться в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
