Про це повідомляють у Бюро економічної безпеки, пише УНН.
За підрахунками аналітиків у 2023 році, користуючись пільгою на поширення україномовного контенту, компанії не сплатили 1,3 млрд грн ПДВ. З них 176 млн грн податку не сплачено тими підприємствами, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг чи іншого контенту. Тільки 21% компаній, що скористались пільгою, мають відповідний основний КВЕД. Тобто займаються діяльністю, пов’язаною з розповсюдженням подібної продукції.
Більше за інших пільгу використовували ритейлери побутової техніки та продуктові супермаркети. Вони додавали у чек до основного товару електронні книжки українською, які клієнт в реальності не купував.
Згадану пільгу ввели нібито для популяризації україномовного контенту. Автором законопроєкту у 2021 році виступив нардеп Железняк та його підтримав голова комітету з питань фінансів та податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Уже у 2022-у законопроєкт було ухвалено, попри критику та позицію податкової. Остання у своїх пропозиціях наголошувала на тому, що бюджетні втрати від неправомірного застосування пільги можуть бути значно вищими, ніж позитивний ефект. Та пропонувала народним обранцям спочатку провести фінансово-економічні обрахунки та обґрунтувати доцільність такої пільги.
Аналогічний висновок зробили і в Головному науково-експертному управлінні ВРУ, зазначивши, що законопроект потребує доопрацювання і суперечить положенням Директиви Ради ЄС.
Однак всі ці позиції були проігноровані. Як, власне, і численні податкові декларації, у яких впродовж року пільгу зазначали компанії, що взагалі не мають стосунку до поширення будь-якого контенту. У той час, коли бюджет втрачав мільйони, по жодній з них не було призначено додаткових перевірок з боку Державної податкової служби.
